Відпочинкова садиба "Ґруник"                                       Котедж "Карпатська тиша"

Меню сайту

ІНТАРСІЯ

Інтарсія — це інкрустація деревом по дереву, при якій взаглиблення в дерев'яній основі закладають дерев'яні пластинки — вставки,     які відрізняються від основи, кольором і текстурою.Техніка виконання інтарсія така ж, як і при виконанні інкрустації й потребує такої ж точності й акуратності. При   виконанні   дерев'яної мозаїки  в техніці  інтарсії окремі дерев'яні пластинки, які    складають   візерунок, щільно підгоняють по краях, склеюють і вкладають у заглиблення на поверхні оздоблюваного предмета. Лицьовий  бік  пластинок  ретельно зглажують і полірують,  а нижній залишають жорстким для     кращого з'єднання з основою.

Особливістю  інтарсії як одного з видів мозаїки по дереву є те, що фоном для мозаїчних прикрас служить масив деревини виробу.

Оскільки інкрустаційно-інтарсійна техніка складна й трудомістка, її застосовували лише для прикрас дорогих виробів, виконаних з цінних порід деревини. Оздоблення всіх поверхонь робилось так старанно, що фон не поступався красотою вставним прикрасам.

БЛОЧНА МОЗАЇКА

Техніка блочної мозаїки полягає в тому, що по заданому рисунку з різнокольорових брусочків або пластинок деревини різного перерізу склеюють блоки, які потім розрізають впоперек на тонкі пластинки з однаковим рисунком. Пластинки можна вставляти в заглиблення або наклеювати на поверхню дерев'яних виробів. Батьківщина блочної!мозаїки — Стародавній Схід. Пізніше ця техніка набула поширення в Італії, де майстри поряд з деревиною склеювали в блоки й інші матеріали (кістку, ріг). Така мозаїка стала відома під назвою чертозіанської (від назви монастиря Чертозі Па-війська, де розвивалося це мистецтво). В Італії та Іспанії у XV — XVI століттях прикрашали дрібними нарядними геометричними візерунками стільці , крісла, бордюри, які обрамляли мозаїчні панно. Виготовлення мозаїчних прикрас з блоку менш трудомістке, ніж інкрустація чи інтарсія. Цей процес може бути механізований.

Іноді з блоків виготовляють орнаментальні прикраси у вигляді тонких пластинок в формі квадратів, зірок або смужок різної ширини. Пластинки вставляють в лист шпону, який є фоном, і разом з ним наклеюють на поверхню виробу.

Наскрізним тонуванням деревини у різні кольори, одержують яскраві орнаменти, якими прикрашають сувенірні вироби, музикальні інструменти та меблі.

Чертозіанська мозаїка МАРКЕТРІ

Маркетрі — вид мозаїки по дереву, при якому мозаїчний набір виконують із шма-, точків шпону різних порід деревини. Елементи мозаїки врізають у шпон, який служить фоном, закріплюють папером, змащеним клеєм і разом з фоном наклеюють на поверхню виробу. В маркетрі об'єднані два процеси: інтарсія — врізка по певному рисунку в фон шматочків шпону іншої породи деревини або іншого кольору й облицювання — наклеювання всього набору на поверхню виробу. Крім врізування елементів мозаїки в фоновий шпон існують й інші способи виконання маркетрі. Мозаїку, що має простий геометричний рисунок типу

паркету з однакових прямолінійних геометричних фігур, виготовляють склеюванням попередньо нарізаних елементів по краях або наклеюванням їх на розкреслений папір щільно один до одного. Такий набір одержав назву паркетрі (від слова паркет). Якщо рисунок заповнює всю поверхню (фону немає або він незначний по площі), елементи мозаїки врізають один за одним і наклеюють на аркуш щільного паперу, на який нанесений контурний рисунок мозаїки. Поступово весь папір замінюють шматочками шпону. Щоб одержати кілька однотипних!! орнаментальних наборів, фон і рисунок вирізають одночасно лобзиком. Два листи шпону, один з яких вибраний для фону, а інший — для вставки, наклеюють на папір і накладають один на одний, скріпивши у кількох місцях клеєм. На верхній шпон І нанос ять контур рисунка і випилюють його лобзиком. Роз'єднавши листи шпону, одержують два гнізда і дві вставки, з яких виготовляють два набори, різні за кольором Оскільки при цьому способі елементи фону і рисунка вирізають одночасно, вони щільно з'єднуються, забезпечуючи високу якість набору.Техніка маркетрі має ряд переваг перед іншими способами виготовлення мозаїчних наборів. Шпон — найбільш доступний матеріал, в ньому повною мірою проявляються особливості деревини як декоративного матеріалу, красота її текстури. На меблевих фабриках для мозаїчних наборів можна використати відходи шпону. Техніка маркетрі проста, не вимагає застосування складних інструментів, дозволяє організувати серійний випуск виробів. Разом з тим завдяки різноманітності текстури і кольору деревини при одному й тому ж рисунку набору кожний з виробів оригінальний. У техніці маркетрі можна створювати прості орнаментальні прикраси для меблів та інших дерев'яних виробів і складні тематичні композиції для прикрашання інтер'єрів житлових та громадських будинків.

МАТЕРІАЛ І ТЕКСТУРА ДЕРЕВИНИ

Для виконання мозаїчних робіт в техніці маркетрі .застосовують всі породи деревини у вигляді струганого або лущеного шпону. Шпон для мозаїки повинен бути сухим (абсолютна вологість 4—6 %), що дасть можливість запобігти появі тріщин у шпоні після приклеювання набору. Художня цінність мозаїчного набору в основному залежить від правильного використання природних декоративних властивостей деревини — її текстури, кольору, блиску. Текстура — це візерунок, утворений на поверхні деревини внаслідок перерізання стовбура. Чим складніша будова деревини та . різноманітніші поєднання окремих її елементів, тим багатша текстура . На   характер    текстури впливають такі фактори: ширина річних кілець та їх пофарбування,    наявність    і розмір   серцевинних   променів, напрямок, волокон від комлевої частини до вершини, який може бути прямолінійним або хвилеподібним, завількуватість, що спостерігається особливо різко в напливах і капах, концентричне і ексцентричне розміщення річних-шарів у поперечному перерізі. Текстура залежить і від того, яка частина дерева взята для розпилювання (стовбурна, комлева або у розвилин великих гілок і напливів на стовбурі), а також від способу одержання шпону і напрямку розрізання деревини при струганні або лущенні (радіальне, тангенціальне, тангенціально-торцеве). Деревину без чіткого візерунка 1 з поверхнею рівномірного спокійного кольору, на якій ледве помітний напрямок волокон, мають чорне дерево, груша, липа. Без-текстурні ділянки шпону можна знайти майже у кожній породі. її використовують для створення спокійної кольорової поверхні, частіше фону мозаїки, а також для дрібних деталей в геометричному орнаменті, прожилок і окантовок Дрібнокрапчастий візерунок деревини одержують від зрізу серцевинних променів. Таку текстуру мають: бук, дуб, чинара. Муаровий візерунок 3 зустрічається в таких породах, як червоне дерево, сірий клен, береза (хвиляста). Види текстури деревини хвилеподібний відлив. Муарові візерунки використовують в пейзажних композиціях, а також у великих рослинних орнаментахі  мугастий візерунок 4 характерний для червоного дерева, горіха, палісандри. Текстура деревини складається із вузьких або широких темних смужок які одержують при радіальному зрізі. Текстуру з добре вираженими смугами використовують для  великих  фрагментів у сюжетних наборах і в геометричних орнаментах. Хвилястий візерунок 5 може бути внаслідок специфічних умов росту дерева, але частіше штучно при струганні порід дерева з смугастою структурою спеціальним ножем.  Легка хвилястість добре сприймається на великих* площинах. V — подібний візерунок 6 — одержують від тангенціального розрізу річних шарів і характерний для всіх порід з різним  зафарбуванням     деревини раннього і пізнього віку. Криволінійний   візерунок 7 з'являється внаслідок ненормальних умов росту дерева (викривлення стовбура, утворення наросту) таких порід як горіх, карагач, ясен і при тангенціальному його розрізі.  Використовують у пейзажах, при зображеннях тварин, птахів тощо. Листоподібний   візерунок одержують при тангенціальному розрізі дерева поблизу розгалужень. Сучкуватий візерунок мають породи з великою кількістю сучків, наприклад акація, ялина та інші. Використовується в сюжетних наборах. Раковинний візерунок 10 зустрічається в комлевій частині дерева і у розвилин великих гілок таких порід, як кавказький горіх, карагач, ясен. На відносно рівній поверхні деревини трапляються раковини з переплетеними лініями і з темними плямами. Вони являють собою велику цінність для сюжетних наборів.

Візерунок «пташине око» 11 являє собою окремо розкидані раковини з плямами різних  розмірів, обвитими переплутаними лініями. Текстуру «пташине око» часто мають такі породи, як клен, ясен, карельська береза, тополя.Використовують в сюжетних наборах і великих орнаментах.

Напливні візерунки 12 найбільш живописні та декоративні. капи й напливи мають суцільний візерунок з переплутаних ліній та плям. Це цінний матеріал для сюжетних наборів.

Вибір породи деревини з текстурою, яка відповідає рисунку 1 мозаїки вимагає уваги та високої кваліфікації не тільки художника, який подає принципові вирішення, а й майстра,  який втілює його задум.

КОЛІР І БЛИСК ДЕРЕВИНИ

Колір деревини перш за все залежить від її породи, але навіть у деревини однієї й тієї ж породи колір може бути різний. Так, деревина горіха має широкий діапазон кольорів від жовтого до майже чорного з різними відтінками жовтого і коричневого. Різноманітна градація відтінків у деревини груші, явора та інших порід.

Білий

Сірий

Чорний

Коричневий

світлий

Коричневий

темний

Червоний

Червоно-фіолетовий

Бурий

 Рожевий Жовтий

 Умовна класифікація порід  за кольором деревини

 Береза, клен, осика, липа, граб, ялина, смерека

Грецький горіх, % хурма, ясен, біла акація

(ядро)      бенове дерево, макасар

Горіх, каштан, карагач, дуб, груша

Горіх, палісандр, абрикос, тикове дерево

Маклюра, падук, махагоні, вільха Амарант

Дуб, карагач, модрина,'кедр, горіх, тис, бук, махагоні

Груша, бук, вільха, чинара, яблуня Лимонне дерево, самшит, біла акація (заболонь), карельська береза, сосна

Використовуючи багатство відтінків кожної породи деревини, а також можливість поліпшення та зміни природного кольору тонуванням, мозаїчних може створювати набори будь-якого колориту.

Кольори окремих шматочків шпону в мозаїчному наборі впливають один на одного, створюючи кольорову гаму. Поєднання кольорів може бути побудовано на контрасті, нюансі або тотожності, що визначається конкретним завданням. Кольорове вирішення мозаїки підпорядковується художньому змісту набору, його призна-ченнкЩЯкщо набір призначений для прикрас меблів, його кольорове вирішення повинно бути узгоджене з призначенням, формою і кольором предмета.

Для досягнення кольорової гармонії слід керуватися загальними законами кольо-рознавства, знати властивості кольорів і закономірність їх поєднання.

До властивостей кольорів, які мають!певне значення при виконанні мозаїки належать такі: віддалення або наближення (що здається) кольорової поверхні до глядача, зливання кольорів на відстані; здатність кольору впливати на збільшення або зменшення (уявне) розмірів деталі; властивість здаватисятеплими або холодними; зміна кольору при штучному освітленні. Віддалення або наближення (умовно) до глядача ко- . льорових поверхней відіграє важливу роль у  вирішенні мозаїчних наборів. Часто в наборах при неправильно вибраному ступені інтенсивності кольору або контрастності окремі елементи «вириваються» або «провалюються», порушуючи колористичну цілість мозаїки.

Через те, що мозаїка може сприйматися не тільки зблизька, а й на деякій відстані, достатній для змішування кольорів, у пошуках контрасту фону і деталей зображення слід враховувати кольорові плями, які на відстані можуть зливатися або залишатися видимими.

Світлі елементи на темному фоні сприймаються І нашим оком більшими, а темні на світлому фоні — меншими дійсних розмірів. Це треба враховувати при виборі масштабу деталей і кольору в орнаментах та при визначенні кольору виробу та декоративної мозаїчної вставки.

При штучному освітленні змінюються кольоровий тон і яскравість елементів мозаїки. Задовільне   в  умовах природного освітлення кольорове вирішення при освітленні лампами розжарювання руйнується, кольори стають блідими або брудними. Розширити і збагатити палітру мозаїчнику допомагає вміле використання законів сприймання  кольору, зокрема закону хроматичного контрасту.

Слід нагадати, що всі кольори поділяються на дві групи:     ахроматичні,   які об'єднують білий, чорний та всі проміжні сірі кольори, і хроматичні, які включають всі відтінки спектра. Шість основних кольорів спектра прийнято зображати у вигляді секторів кола, розміщених  у І такій  полідовності: червоний, оранжевий, І жовтий, зелений, синій, фіолетовий.

Суть закону хроматичного контрасту полягає в тому, що сприймання кольорового об'єкту (пов'язане з особливістю нашого ока) залежить від оточення, в якому він знаходиться, оскільки кольори взаємно впливають один на одного..

Протилежні кольори спектра, такі як жовтий і фіолетовий, червоний і зелений, синій і оранжевий відносно один до одного і найбільш контрастні.   Розміщені  поряд, вони посилюють  яскравість й насиченість один

одного.      £

При сусідстві двох близь-

ких за тоном кольорів, таких

як оранжевий і жовтий, жов-

тий і жовто-зелений, синій і

синьо-зелений, насиченість

обох кольорів зменшується,

ахроматичний тон на кольо-

ровому фоні набуває кольо-

ровий відтінок, контрастний

цьому фону (тобто сірий

колір на червоному фоні на-

буває зеленуватого відтінку,

на синьому — оранжевого,

на зеленому — червонувато-

го).   

Сірувато-білий граб на оранжевому фоні стає білішим, набуваючи синюватого відтінку, на зеленуватому фоні — рожевого, на фіолетовому — лимонно-жовтого. Деревина червоно-коричневих тонів (червоне дерево) на червоному фоні набуває приглушеного сіруватого відтінку, на зеленому червоного. Деревина горіха сіро-коричневого тону на фоні червоного дерева набуває зеленкуватого відтінку, на світло-жовтому — синюватого, а на зеленому — червонуватого. На рожевому фоні дуже яскравим стає ніжний зелений тон.

Якщо на однотонну поверхню слабої насиченості нанести ажурний рисунок інтенсивного кольоруШто колір фону набере відтінку, близького до ко ьору рисунка. Такий прийом об .ує кольори.

Вплив контрасту знижується, якщо на межі кольорів провести вузький, але різкий темний або світлий контур. Крім того, контур підвищує чіткість рисунка. Темний контур створює враження тіні, а світлий — канта. Обведення контуром мозаїчних вставок вузькою смужкою чорного дерева широко використовують у меблях класичного стилю.

Колір деревини з часом змінюється: червоне дерево і дуб темнішають, береза — жовтіє, палісандр — чорніє і т. д. Під шаром лаку деревина темнішає, причому різні породи темніють по-своєму. Текстура деревини під лаком, як І правило, проявляється, стає яскравішою. Щоб визначити, як буде виглядати той чи інший шпон під лаком, треба його трохи змочити водою.

Ступінь блиску залежить від породи, площі іерерізу, наявності серцевинних * променів. Блиск деревини у різних порід неоднаковий: півматовий (сатиновий) у деревини бука, дуба, граба.

Синьо-чорний і Синювато-сірий

Темно-коричневий

Коричневий

•Залізний купорос:

5 %-ний

1 %-ний Двохромовокислий калій

5 %-ний

3 %-ний  Світло-коричневий

Залізний купорос        

(1,5 %-ний) Оливково-

 двохромовокислий     коричневий

калій (1,5 %)       

Хлористе залізо  Синювато-

(1 %-ний)   сірий

Хлориста мідь     Світло-

(1 %-ний)   коричневий

Мідний купорос 

1 %-ний)    Коричневий

тополі, берези, яблуні, груші, липи; шовковистий — чина-ри кедра, клена; муаровий — берези, сірого клена, лавровишні та інших. У деяких порід буває іскристий блиск (окремі блискучі точки).

Блиск і колір деревини залежать не лише від її природних властивостей, а й від умов освітлення.