Карпати
Карпа́ти — гірська система на сході Центральної Європи, на території України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччині, Румунії, Сербії та Австрії. Простягається від околиць Братислави до Залізних Воріт на 1 500 км, утворюючи опуклу дугу, що замикає Середньодунайську рівнину. Найбільша ширина — 430 км. Карпати — один з головних вододілів Європи між Балтійським і Чорним морем. Орографічно виділяють Західні Карпати, Східні Карпати (частина яких — так звані Українські Карпати), Бескиди, Південні Карпати, Західні Румунські гори і Трансильванське плато. Переважаючі висоти Карпат 800—1200 м, найбільша висота — 2 655 м (гора Ґерлаховскі штіт в Татрах), в Україні — гора Говерла (2 061 м).
Походження назви
Назва «Карпати» походить від албанського karpë (камінь), а дакійське могло означати «гора». Давнє польське слово «karpa» означає значні нерівності, підводні каміння, значні стовбури, або коріння. Від можливого дакійського значення — «гори», може походити назва народу — «карпи» — «ті хто живуть в горах», які населяли Карпати за часів Римської імперії.
Геологічна будова і корисні копалини
Карпати утворюють північно-східну гілку Альпійської складчастої геосинклінальної області Європи. Виділяється ряд великих структурних елементів північно-західного — південно-східного простягання, розділених насувами: Передкарпатський передовий прогин, Зовнішні (Флішеві, або Складчасті Карпати), Внутрішні Карпати, Закарпатський тиловий прогин. У Внутрішніх Карпатах на территорії України виділяють Мармароський кристалічний масив і зону Підгаля. Відповідно до простягання основних структурних елементів Карпат, виділяють зони зі специфічним набором к.к. У Передкарпатському прогині — самородна сірка, газ (Дашавське, Косівське та ін. родовища), нафта (Бориславське, Битков-Бабченківське родовища), озокерит (Бориславське родовище), кам`яна і калійна солі (Калуш-Голінське, Стебницьке та ін. родовища), в Закарпатському прогині — кам`яна сіль (Солотвинське родовище) газ, буре вугілля (Ільницьке, Кривське родовища), цеоліти. З неогеновим вулканізмом пов'язані ртутні (Великий Шаян, Боркут), жильні золото-поліметалічні і баритові (Беганське) родовище, алуніти, каоліни, перліти, бентонітові глини (Горбське родовище). У фронтальній частині Зовнішні Карпати відомі родовищами нафти, в Мармароському масиві — родовища доломіту, вапняків, мармурів, сировини для кам`яні литва. У метаморфічному комплексі відомі вияви стратиформних колчеданно-поліметалічних, мідно-колчеданних, баритових і залізо-марганцевих руд.
У Карпатах розвинені мінеральні води, на південно-західних схилах Карпат і в Закарпатті — вуглекислі (родовища Свалява, Поляна-Квасова). У зоні зчленування Передкарпатського прогину з Східно-Європейською платформою розташовані родовища азотних сульфатних вод. У Внутрішній зоні Передкарпатського прогину розвинені розсоли хлоридного (сульфат-хлоридного) складу (Моршин) — особливий, рідкісний тип слабомінералізованих вод з підвищеним вмістом органічних речовин (Трускавець). У Закарпатському прогині поширені термальні і субтермальні води підвищеної мінералізації, які використовуються з лікувальною і теплоенергетичною метою.
Клімат і природа
Середні температури січня від -2 до -5°C (на вершинах нижче -10 °C), липня 17—20 °C (на вершинах до 4—5 °C. Опадів від 600 до 2 000 мм на рік.
На схилах до 1 600—1 800 м широколистніі хвойні ліси, вище субальпійські чагарники і луки. Національні парки (Татранський, Ретезат та інші), заповідники.
