У 1957 р. в селищі відкрита гірськолижна спортивна школа, працюють три туристські бази.
На лижному трампліні «Карпати» щороку міряються силами найкращі стрибуни України і Радянського Союзу. Недалеко від Ворохти — на полонині Пожижевській—почалось будівництво зимового спортивно-туристського комплексу з трамплінами, підйомними канатними дорогами, комфортабельними готелями. У спортивному містечку одночасно відпочиватимуть до трьох тисяч любителів зимового спорту. Незабаром і в самій Ворохті — навпроти трампліна — виросте нова туристська база «Сонячна долина» на 500 місць.
У Ворохті огляньте дерев'яну церкву — пам'ятник архітектури XVII ст. Як і багато інших будівель того часу, вона збудована без жодного цвяшка. Побувайте біля джерела мінеральної сірководневої води та в затишній долині струмка Войту л а — притоки Пруту. Якщо захочете глянути на Ворохту згори, то вуличка біля церкви виведе вас на вершину Лисинка. Підйом на вершину триває 30—40 хвилин. І в нагороду за пройдений шлях — велична панорама Ворохтянської долини. На півночі видно чорні схили Магури, правіше — вкритий лісом Ребровач, на заході — схили Ворохтянського хребта. Над Головним вододільним хребтом піднімається Петрос, а трохи лівіше від нього, над схилами Кукула, видно вершок Говерли. Справа від Петроса видніється Свидовецький хребет з вершиною Близниця. То вже Закарпаття.
Гостинно зустрічає Ворохта любителів лижного туризму. Пологі схили Лисинки ніби спеціально пристосовані для спуску на лижах — вони найближче розташовані від селища. Та на яку б з навколишніх вершин ви не піднялися — перед очима повстає захоплюючий краєвид засніжених Карпатських гір. Порипує під лижами сніг, ніби будячи спокій зодягнутих в зимове вбрання струнких смерек.
Запрошуємо покататись на лижах, а пощастить — то і подивитись змагання відомих лижників, адже тут, на схилах хребта Шимшор, тренувались збірні команди лижників СРСР перед олімпіадами в Інсбруку та Греноблі, часто проходять першості республіки чи країни з лижного спорту.
На хребет Шимшор і вершину Середня веде зручна стежка. Від сільради йдемо через міст і поміж сільських хат некрутою стежкою піднімаємось на хребет Середньої, що з'єднує Магуру з Шимшором.
До гірських будиночків, які стоять на місці старту лижників, слід повернути наліво і йти по гребеню. Вище хребет, який веде до вершини Микулинка, називають Ясінь. Повертатись можна тією ж дорогою або гребенем хребта сходити на вершину Штовбан, що височить над центром Ворохти.
