Вівторок, 30.04.2024, 13:06Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Пошук

Архів записів

Логін:
Пароль:

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Рівень використання архітектурних памяток м. Івано-Франківська для розвитку пізнавального туризму

Пізнавальний туризм – це туризм екскурсійного типу, тобто відвідання культурних, історичних, природних об’єктів з метою ознайомлення. Суто пізнавальний туризм, - його метою є не тільки ознайомлення, але й вивчення архітектурних памяток. [5]
Для Івано-Франківська пізнавальний туризм, став найприбутковішою галуззю економіки, а доходи від нього – важливою складовою місцевого бюджету. Подорожі та туризм стимулюють розвиток інвестиційних проектів з розбудови транспортної та готельно – туристичної інфраструктури, що підвищує і якість життя корінного населення.
Пізнавальний туризм набуває дуже великих темпів розвитку за кордоном, де потік туристів значно більший. Розвиток пізнавального туризму в Україні, ще не набув великих висот, але щорічно пізнавальними турами користується все більше і більше туристів з інших міст, або з найближчих країн – сусідів.
Отже, пізнавальний туризм з кожним роком приваблює все більше і більше туристів, як в Україні так і за її межами.
Пізнавальні тури до різних міст, країн з економічної точки зору є дуже вигідними для країни – приймача, бо саме такі тури є майже найдорожчими, і найцікавішими для туристів. Такі тури розраховуються на людей, що люблять та прагнуть чогось нового. Екологічно, тури пізнавального характеру дуже оздоровлюють, але й туристи повинні піклуватись про екологічне становище тієї чи іншої країни. Отже, саме пізнавальні тури є одним з найприбутковіших турів в галузі туризму.
Пропозиції
1.В м. Івано-Франківську на даний час є велика кількість архітектурних памяток які використовуються для пізнавального туризму. Проте деякі з них (Палац Потоцьких, Пивоварний завод) потребують реконструкції. Але кошти на реставрацію цих памяток практично не виділяються. Надія була на Юнеско. Але організація Об’єднаних Націй із питань освіти, науки і культури не прийме місто Івано-Франківськ у свої ряди через архітектурні погрішності. Відмова представників ЮНЕСКО ґрунтується на загальних принципах, яких не один рік дотримується організація. Така ситуація склалась у зв’язку з недотриманням елементарних норм та правил будівництва в історичній частині міста. 
2.На думку місцевих краєзнавців, державна служба охорони культурної спадщини Івано-Франківського головного управління туризму і культури ОДА не виконує належно своїх функцій. Не на користь місту йде низка яскравих прикладів в історичному центрі Івано-Франківська. У цьому винен будівельний бум та будівнича діяльність певних осіб. При забудові старого міста фахових археологічних досліджень практично ніхто не проводив. Результат — зруйновано архітектурний ансамбль.
3.У галузі містобудування зараз немає фахівців. Працюють люди, не зацікавлені у збереженні архітектурних пам’яток. При тому всьому громадськість мляво піднімає цю проблему. Архітектори впевнені — поки громадськість не чинитиме тиску, проблеми не вирішить жодна державна структура. Крім того, у міській владі повинне бути таке собі «лобі», яке б захищало архітектурну спадщину міста на законодавчому рівні.
4.За словами архітекторів, археологів і краєзнавців, у першу чергу необхідно оновити список міських пам’яток архітектури. Адже за останні 30 років до списку не додали жодної нової пам’ятки, не проведено ґрунтовного аналізу стану історичної спадщини у місті.
5.В Івано-Франківську 85% пам’яток історії й архітектури відійшли у приватні руки, незважаючи на заборону приватизації пам’яток культурної спадщини. І це в центральній частині міста, незважаючи на заборону приватизації пам’яток культурної спадщини.
6.Будівлі приватизовані без охоронних договорів і паспортів. Відповідно, їх власники не мають чітких зобов’язань щодо цільового використання пам’яток і утримання їх у належному стані. Як приклад — приміщення колишньої фотогалереї Василя Пилип’юка.
7.Приватизовані  пам’ятки не мають охоронних договорів. Зокрема через те, що не мають паспортів. Такий документ коштує від 5 до 7 тис. грн. Місто не фінансує їх виготовлення (паспорти на пам’ятки місцевого значення безкоштовно виготовляє міська рада). І в принципі не вирішує проблему (як-от шляхом часткового фінансування чи пропорційного розподілу видатків на виготовлення паспорта між усіма власниками пам’ятки тощо). Тож власники не мають чітких зобов’язань щодо цільового використання пам’яток і утримання їх у належному стані. Результати можна бачити, наприклад, на площі Ринок і прилеглих вулицях [14]
За оцінками Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, країна щорічно втрачає близько тисячі пам’яток. У переважній більшості — місцевого значення, через їх саморуйнування чи незаконне знесення з наступною багатоквартирною забудовою.
На мою думку потрібно в музеях зменшити ціну на фотографування, при цьому збільшивши ціну квитка на 1,50 грн., в такому випадку Прибутки з фотографування замінять прибутки з квитка, оскільки більшість людей готові сфотографувати експонат «зайцем» ніж Заплатити за фото, а за квиток і так повинні платити, при цьому я дума що фотографування може коштувати 3,50 грн.
Також можна запропонувати таку послугу як фото з людьми які будуть одягнені в костюм який нагадуватиме ту чи іншу історичну епоху.
Ворота палацу Потоцьких майже завжди закриті для відвідувачів. Тому я вважаю що всі проблеми потрібно вирішити і покращити умови, провести біля нього генеральне прибирання, реконструювати, зробити його більш привабливим для туристів, за допомогою рекламних брошурок або іншого типу інформації, відкрити лавку з сувенірами. Це стосується не тільки даного об’єкту а і всіх вище згаданих архітектурних памяток.
Тільки дотримавшись цих пропозицій, ми зможемо вивести пізнавальний туризм в м. Івано-Франківську на найвищий рівень, що також вплине на розвиток культурного життя громадян, збільшить прибутки в бюджет, зросте кількість туристів-відвідувачів.
Розвиток туристичної галузі для Івано-Франківська настільки важливий, наскільки важливим є для кожного міста залучення інвестицій. Перспективою розвитку туризму в Івано-Франківську є використання його сильних сторін, зокрема виведення на належний рівень транспортних терміналів, маю на увазі аеропорт та вокзал, близькість кордонів, сприятлива екологічна ситуація, велика кількість пам’яток архітектури різних епох та стилів, заповідна історична зона.
Окрім вигідного географічного положення та природних і рекреаційних ресурсів, в Івано-Франківську збережено культурні міфи контексту європейського міста, функціонують мистецькі осередки, що дає змогу активно розвивати мистецько-фестивальний туризм. В обласному центрі започатковано близько 20 різноманітних мистецьких фестивалів.
Безперечно, привабливості Івано-Франківську надає феноменальне поєднання кількасотлітньої культури, збереження традицій та динаміки в пошуках новітніх форм. 
Для Івано-Франківська пізнавальний туризм, став найприбутковішою галуззю економіки, а доходи від нього – важливою складовою місцевого бюджету. Подорожі та туризм стимулюють розвиток інвестиційних проектів з розбудови транспортної та готельно – туристичної інфраструктури, що підвищує і якість життя корінного населення.
Проте деякі з них (Палац Потоцьких, Пивоварний завод) потребують реконструкції. Але кошти на реставрацію цих памяток практично не виділяються. Надія була на Юнеско. Але організація Об’єднаних Націй із питань освіти, науки і культури не прийме місто Івано-Франківськ у свої ряди через архітектурні погрішності. Відмова представників ЮНЕСКО ґрунтується на загальних принципах, яких не один рік дотримується організація. Така ситуація склалась у зв’язку з недотриманням елементарних норм та правил будівництва в історичній частині міста. 
На думку місцевих краєзнавців, державна служба охорони культурної спадщини Івано-Франківського головного управління туризму і культури ОДА не виконує належно своїх функцій. Не на користь місту йде низка яскравих прикладів в історичному центрі Івано-Франківська. У цьому винен будівельний бум та будівнича діяльність певних осіб. При забудові старого міста фахових археологічних досліджень практично ніхто не проводив. Результат — зруйновано архітектурний ансамбль.
У галузі містобудування зараз немає фахівців. Працюють люди, не зацікавлені у збереженні архітектурних пам’яток. При тому всьому громадськість мляво піднімає цю проблему. Архітектори впевнені — поки громадськість не чинитиме тиску, проблеми не вирішить жодна державна структура. Крім того, у міській владі повинне бути таке собі «лобі», яке б захищало архітектурну спадщину міста на законодавчому рівні.






Котедж "Карпатська тиша"
 

Copyright grunyk.ucoz.ua © 2024 |