За даними Івано-Франківської обласної
державної адміністрації
Туркомплекси Яремче пропонують
найширший спектр сервісного обслуговування, що охоплює багату національну кухню,
фітобари з коктейлями з карпатських трав, басейн, російську сауну, солярій,
конгрес-зал, обмін валют, інтернет-зв’язок, супутникове телебачення, прокат
гірського спорядження тощо.
Дедалі більшу конкуренцію великим
туркомплексам створює сільський зелений туризм, у якому високий рівень комфорту
поєднаний з домашньою гостинністю сільських родин краю та незабутнім
етнографічним колоритом відпочинку в гуцульському селі (табл. 2).
До головних переваг відпочинку в
приватних агрооселях Карпатського національного природного парку треба
зачислити можливість безперешкодного збирання лікарських трав, ягід і грибів у
навколишніх лісах, рибальства, набуття навиків власноручного приготування
карпатських страв з домашньої сировини, посильна фізична праця й опанування
сільськими ремеслами (навики сінокосіння, заготівлі дров, розкладання
гуцульської ватри, теслярства тощо).
Висококонкурентним потенційним
турпродуктом, який у найближчій перспективі може запропонувати асоціація агроосель
Яремчанщини, є транзитний кінний туризм початкового рівня складності
(дво-семиденні кінні переходи мальовничим лісистим середньогір’ям Карпатського
НПП з ночівлями в комфортабельних агрооселях) та ускладнений гірськими стежками
з елементами робінзонади.
Стаціонарна
рекреація на курорті Яремче в літньо-осінній період має насичену
туристично-екскурсійну програму. На вибір клієнта пропонують до двох десятків
різноманітних туристичних походів та екскурсій. Найбільшою популярністю серед
гостей міста-курорту користуються такі:
Комбіновані
автобусно-пішохідні екскурсії:
- у заповідне ядро Карпатського НПП зі
сходженням на найвищу вершину Українських Карпат г. Говерлу (2061 м);
- курортами краю з відвіданням
дерев’яних гуцульських храмів – пам’яток народної архітектури XVІІІ–ХІХ ст.: церкви Різдва Богородиці 1620 р. з дзвіницею
1785
р. в с. Делятин, церкви Різдва Богородиці (XVII cт.) та Святих Апостолів Петра
і Павла (1930-ті роки) у смт Ворохті, церки Св. Димитрія та її дзвіниці (XVIII
ст.) у с. Кремінці, церкви Пресвятої Трійці 1868 р. та її дзвіниці у с.
Микуличині, церкви св. пророка Іллі (1930-ті роки) та Архистратига Михаїла (XIX
ст.) в Дорі, церкви Успення Богородиці в Яремчі (XIX ст.), церкви св. Івана
Милостивого з дзвіницею в Ямній (1840), Ганнозачатіївської церкви 1746 р. з
дзвіницею 1922 р. та церкви св. Димитрія з дзвіницею 1835 р. в с. Білі Ослави,
церкви св. Іоанна Хрестителя 1820 р. з дзвіницею 1720 р. в с. Назавиків,
Успенської церкви з дзвіницею 1739 р. в с. Гвізд та церкви св. Юрія з дзвіницею
1924 р. в с. Бистриця; до високогірного Яблуницького перевалу (931 м) через
Яблуницький хребет Ґорґан. Через перевал у Західну Європу 1242 р. проходила
орда хана Батия, звідки з’явилася друга назва цього прадавнього шляху –
Татарський перевал. Екскурсію на перевал традиційно завершують щедрим
карпатським обідом у фешенебельному ірському ресторані "Беркут”; неподалік
працює сувенірний ринок;
- у середньовічний гірський монастир
Манявський скит (1611) з оглядом руїн Пнівського замку XІV ст.;
- кільцевий маршрут "По Гуцульщині”
через Коломию – Косів – Криворівню – Верховину;
- кільцевий маршрут "Музеї Гуцульщини”
через Яремче (Карпатський крайовий музей визвольних змагань), Надвірну
(Історичний музей), Коломию (Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття
ім. Й. Кобринського, музей "Писанка”), Космач Музей Олекси Довбуша), Косів
(Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини) і Криворівню
(садиба-музей І.Я. Франка).
Пішохідні походи:
- вершинами-двохтисячниками Українських
Карпат; до унікальних Ґорґанського і Свидовецького резерватів;
- сходження екологічними стежками на
наймальовничіші вершини НПП: гори Магура, Хом’як, Синяк, Явірник;
- на г. Пожижевську (1822 м) до
найвисокогірнішої метеостанції України; маршрут: м. Яремче–г. Синячка (1400
м)–держзаказник "Садки”–г. Довбушанка 1754 м)–с. Паляниця–перевал Яблуницький;
- маршрут: м. Яремче–с. Ямна–г. Явірник
(1431 м)–г. Синяк (1665 м)–г. Довбушанка 1754 м)–держзаказник "Садки”–г.
Синячка (1400 м)–м. Яремче;
маршрут: м. Яремче–г. Синячка (1400
м)–Бердулецький заказник–заказник "Садки”– . Березовачка (1500 м), на вершині
якої є легендарний "Бункер ”Грома” – пам’ятка извольних змагань УПА;
- екскурсії до "Скель Довбуша”, гірських
водоспадів та інших природних і тнографічних атракцій національного парку.
Водний сплав р.
Прутом на байдарках, каное, катамаранах, плотах, а також маршрут портивного
водного слалому р. Прут-Ямнянський.
Для
неорганізованих туристів на території Яремчанської міської ради на початку ХХІ
ст. рекреаційно облаштовано зони відпочинку "Воротищі”, "Женець”, "Ребровач”,
Говерла”, "Трамплін”. Промарковані й обладнані малими архітектурними формами
популярні еколого-пізнавальні стежки: "На гору Говерла”, "На озеро Несамовите”,
"На зеро Марічейка”, "Стежка Довбуша”, "Женець–Явірник”, "Женець–Хом’як”,
"Женець– Гук” (веде від контори Женецького лісництва до водоспаду Гук висотою
15 м), "На Маковицю” (з Яремче сходження на г. Маковиця), "Наш друг – природа”
(від санаторію
"Прикарпаття” до Карпатарію з типовими
представниками карпатської флори). Необладнані екостежки ведуть на г. Синячку
(1402 м). Туристам радять неодмінно відвідати вольєрне господарство Яремче, в
секціях якого розводять оленів, козуль та диких свиней.
Упродовж останніх років Яремчанська
міська рада проводить інвестиційну політику, спрямовану на подальший розвиток й
модернізацію туристичної інфраструктури з метою зміцнення лідируючих позицій на
національному ринку.
Висновок
Проаналізувавши і зробивши висновки
зеленого туризму в Карпатському регіоні, а саме на території Яремчанської міської ради можна сказати, що існують усі передумови
розвитку зеленого туризму, який можна розглядати як специфічну форму підсобної
господарської діяльності у сільському середовищі з використанням природного та
культурного потенціалу регіону, або як форму малого підприємництва, що дає
можливість певною мірою вирішувати проблему зайнятості сільського населення,
покращити його добробут, повніше використати природний та історико-культурний
потенціал сільської місцевості.Справа розвитку сільського відпочинку має
реальну державну перспективу і сприяє поліпшенню соціально-економічної ситуації
сільської місцевості.
Зелений туризм виступає важливим чинником стабільного
динамічного збільшення надходжень до бюджету, активізації розвитку багатьої
галузей економіки (транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське
господарство).
Зелений туризм в Яремчанському регіоні за
рахунок збереження етнографічної самобутності повинен набути національного
значення.
По-перше, він дає поштовх для відродження й
розвитку традиційної культури:народної архітектури, мистецтва, промислів-
усього, що складає місцевий колорит, і що, поряд із природно-рекреаційними
чинниками, є на менш привабливим для відпочиваючих.
По-друге, через сільській відпочинок
мешканців урбанізованих територій з масовою культурою мають можливість пізнати
справжні українські традиції.
По-третє, зелений туризм приваблює також
іноземних туристів. Туму як передумову успішного розвитку відпочинку в
сільських етнографічних районах треба розглядати формування ідеології
відродження й розвитку всього спектра традиційної культури, починаючи від форм
господарських занять до надбань духовної сфери, що діятимуть як сприятливі
чинники для індивідуального відпочинку в етнографічних районах.
Щодо характеристики Садиби”Затишне
гніздечко” можна виділити безліч позитивних моментів:затишність садиби,
привітність власників, простір, садиба знаходить близько до річки що є дуже
зручно, багато комфортних та обладнаних
кімнат, велика кухня.
А також можна виділити й негативні
моменти:погана звукоізоляція в кімнатах, відсутність в кімнатах шафи та
дзеркала, проблеми з водопостачанням, і на зимовий період погано утеплюється.
Насамкінець, хочу зазначити, що лише
зелений туризм у сучасних економіко-демографічних умовах здатний реально
допомогти малим поселенням України вижити, адже саме малі села своєю специфічністю
притягують відвідувачів.
| 
