Охарактеризовано
сучасний стан розвитку рекреаційно-туристичного господарства на території
Яремчанської міської ради. Визначено перспективи та проаналізовано ефективність
пріоритетних інвестиційних проектів розбудови рекреаційної інфраструктури м.
Яремче – курортної столиці Українських Карпат.
Карпатський
курорт Яремче з другої половини ХІХ і до початку ХХІ ст. пережив кілька
періодів розвитку і депресивного "застою”. Новий період бурхливого
економічно-рекреаційного піднесення Яремче переживає з кінця 1900-х років. Нині
туристична "столиця” Українських Карпат нагромадила значний досвід розбудови
рекреаційної інфраструктури, просування на ринок інноваційного турпродукту й
реалізації масштабних інвестиційних туристичних проектів. Аналіз і поширення
набутого досвіду на інші курортні центри Українських Карпат є актуальним
завданням регіональних рекреаційно-географічних студій.
Місто Яремче, смт Ворохта, села
Татарів, Микуличин, Яблуниця, Вороненко і Поляниця утворюють окрему
адміністративну одиницю – Яремчанську міську раду обласного підпорядкування. Це
адміністративно-туристичне "серце” Українських Карпат і Карпатського
національного природного парку. Ця територіальна рекреаційна система, за нашими
підрахунками, притягує до себе в середньому близько 14% сумарного туристичного
потоку в Карпатські гори (2000–2004). У ній сконцентровано понад дві третини
гірських туркомплексів Івано-Франківщини. На їхній базі формують спектр
конкурентних турпродуктів, що поєднують від трьох до семи видів гірського
туризму.
Яремчанська ТРС
має дуже вигідне транспортно-рекреаційне положення. Через Яремче проходить
головна транскарпатська автомагістраль, а також залізниця Львів–
Івано-Франківськ–Яремче–Ворохта–Рахів (прокладена австрійськими інженерами 1894
р. у складних гірських умовах з численними кам’яними мостами і тунелями; є
пам’яткою інженерного мистецтва). Відкриті автобусні рейси між містами Яремче
та Івано-Франківськом, Львовом, Чернівцями, Хмельницьким, Ужгородом. Через
територію міської ради проходять також транзитні автобусні маршрути.
Архітектурними,
природними й гостьовими туристичними "перлинами” м. Яремче нині можна назвати
дерев’яні гуцульські храми XVII–XVIII ст. (церква Іоанна Милостивого та її
дзвіниця в центрі міста, церква Архістратига Михаїла у Дорі), дерев’яний
ресторан "Гуцульщина” з вишуканою гуцульською кухнею, водоспад "Пробій”,
сувенірно-мистецькі базари міста, що є справжніми експозиціями народного
гуцульського мистецтва під відкритим небом, Карпатський крайовий музей
визвольних змагань та Музей ім. митрополита А. Шептицького.
У присілку Ямна Яремчанської міської ради
виявлено мінеральні води двох типів: слабкомінералізована
гідрокарбонатно-натрієва з підвищеним вмістом органічних речовин (типу
"нафтуся”) та хлоридно-карбонатно-натрієва малої мінералізації (типу
"брусницька”). Затверджені запаси цих вод, – відповідно, 43,2 і 14,34 м3/добу,
– свідчать про перспективність будівництва і реконструкції санаторних закладів.
Сьогодні для оздоровчих потреб ці води практично не використовують. Біля
санаторію-профілакторію "Яремче” є джерело мінеральної води, хімічний склад
якої близький до "моршинської”. На вул. Дачна в м. Яремче
також є джерело сірководневої мінеральної води.
Назва міста пов’язана з
першопоселенцем Яремою Годованцем, який заклав тут обійстя 1727 р. Як курортне
містечко, Яремче почало розвиватися з ХІХ ст., сюди приїжджали відпочиваючі з
Відня, Варшави, Кракова, Львова та інших міст. А з кінця ХІХ ст. курорт Яремче
– визнаний у Європі кліматологічний центр (лікування хворих на туберкульоз).
У першій половині ХХ
ст. польські бізнес-кола вкладали значні інвестиції в розбудову модерної
курортної інфраструктури Яремче. У той час збудовано десятки вілл та
пансіонатів ("Рай”, "Морське око”, "Троянда”, "Пристань”, "Варшав’янка” та ін).
Станом на 1937 р. (коли радянська Україна знемагала від голодомору й репресій)
курорт Яремче мав 2 готелі єврокласу, 44 пансіонати, 3 санаторії, 56 вілл та 53
гуцульські хати для відпочивальників. Літній сезон відпочинку у віллах та
пансіонатах тривав з 15 травня до 15 жовтня, а зимовий – з 15 грудня до 15
березня. Взимку відпочивальники займалися лижним і санним спортом. На курорті Яремче
(разом з Дорою і Ямною) з 1937 р. відпочивало понад 10 000 осіб.
Другий етап
розвитку курорту припав на 1950–1980-ті роки, коли у місті була розбудована
сучасна рекреаційна інфраструктура. У 1980-ті роки щорічна кількість
рекреантів, які відпочивали в межах Яремчанської міської ради, сягала понад 1
млн осіб. Переважна більшість цих туристів приїжджала за профспілковими
путівками, тобто край не докладав майже ніяких зусиль щодо промоціювання
туристичних послуг та забезпечення їхньої відповідної якості. Проте з 1991 р.
кількість туристів різко зменшилась до 20–50 тис. осіб.
Третій – сучасний етап – розпочався з
другої половини 1990-х років, коли активізувався розвиток традиційного для
Яремче сільського зеленого туризму, з’явилися нові гостьові вілли та приватні
пансіонати, розпочато реконструкцію санаторно-відпочинкових закладів. На
початку ХХІ ст. Яремчанська міська рада знову вийшла на показник щорічного
обсягу відвідувань на рівні 100–120 тис. осіб. За прогнозами, до 2015 р. можна
очікувати збільшення туристичних потоків до 400 тис. осіб.
Нині на території Яремчанської міської
ради налічують 58 рекреаційних закладів усіх форм власності, у тім числі 14
туркомплексів, 8 санаторіїв, 3 спортивні бази, 6 дитячих оздоровчих таборів, 49
агросадиб сумарною рекреаційною місткістю 4,6 тис. місць (табл. 1). Медичну
допомогу населенню надають дві лікарні на 175 ліжок, а також дві поліклініки і
дві амбулаторії. Щорічно тут відпочиває 120–125 тис.
туристів. Це становить 1/3 усіх туристичних потоків у Івано-Франківську
область.
| 
