Вівторок, 17.10.2017, 16:25Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Пошук

Логін:
Пароль:

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Характеристика Карпатського НПП 3

Характеристика Карпатського НПП

Формації костриці лежачої та біловуса стиснутого належать до панівних типів рослинності: перша —- альпійського, друга - субальпійського поясів. Лежачекостричники формуються на вершинах гір, сідловинах та експонованих до вітрів схилах на гірськолучних торф'яних грунтах. Часто їх ділянки перериваються виходами скель, кам'яними полями або іншими альпійськими угрупованнями. Біловусники представлені кількома первинними асоціаціями з участю арніки гірської, лігустика мутелінового, тирлича жовтого та сфагнових мохів. Первинні білоусники займають незначні площі в улоговинах і характеризуться багатим складом гірських видів. З первинних місць зростання біловус поширився під впливом випасу, на даний час його угруповання займають більше половини площі субальпійського поясу і поширені від межі лісу до висоти 1750 м.

Осокоситникові луки - це формації альпійського поясу з домінуванням осоки вічнозеленої, осоки зігнутої та ситника трироздільного. Вони приурочені до торф'яних грунтів, що формуються на сонячних, сухих, теплих схилах. Крім осоки, значна участь в них сеслерії голубуватої, чорниці, костриці лежачої,

- ЗІ ¬скабіози тьмяної, сон-трави білої. Угруповання мозаїчні, межі між ними не чіткі. Трироздільноситничники поширені скрізь, перевагу надають безкарбонатним грунтам. Виділяються іржаво-червоним кольором листя у другій половині літа і восени. Характерною їх рисою є багатий склад лишайників. До складу угруповань, як субдомінанти, входять чорниця, осока зігнута, рунянка альпійська, костриця лежача, рододендрон і нечуйвітер альпійський.

Крім трав'яних типів рослинності, в субальпійському та альпійському поясах парку трапляються угруповання з домінуванням чагарничків та мохів. Чапзрничкові вічнозелені угруповання представлені ендемічною для східних і південних Карпат формацією рододендрона східнокарпатського та аркто-.альпійською формацією наскельниці лежачої. Угруповання рододендрона сконцентровані над криволіссям сосни на стрімких схилах північних експозицій в оліготрофних оселищах. В них довго затримується сніг, який захищає рослини від вимерзання. Блискуче, шкірясте, темно-зелене листя рододендрона східнокарпатського утворює в заростях суцільний килим. Завдяки рожевим, надзвичайно барвистим квітам рододендрон одержав в народі назву «альпійська троянда». Флористичний склад рододендронників багатий рідкісними альпійськими та аркто-альпійськими видами, такими, як сеслерія голубувата, дзвоники альпійські,/фітеума, сіверсія гірська, сон білий. Угруповання рододендрона східнокарпатського підлягають охороні як релікти третинного періоду.

В альпійському "поясі на привершинних північних схилах, в заглибинах рельєфу досить поширені шпалерні угруповання верби трав'яної, списовидної та сітчастої, що є реліктами льодовикової доби. Флористичний склад їх -бідний Гпереважають суховершки низькі, сіверсія, осока зігнута, костриця, сон білий, ситник трироздільний, мохи та лишайники.

Особливо цікава рослинність висячих і улоговинних боліт Чорногірського масиву парку. Одне з таких боліт розташоване на землях Ворохтянського лісництва на терасі ріки Прут. Це одне з найцікавіших і найцінніших -у науковому відношенні боліт парку. Болото Рудяк має рідкісний для України високий ступінь розвитку, в моховім покриві переважає сфагнум, який утворює горби, що зливаються. Розріджений ліс утворюють смерека 'заввишки від одного до чотирьох метрів. У рослинному покриві болота переважають ценози асоціації смереково-пухівково-сфагнові. Ці угруповання занесено до Зеленої книги України. На болоті помічена рідкісна для лісового поясу рослина - водянка чорна, журавлина болотна та дрібноплода, зустрічаються куртинами пальчотокорінник Фукса, який цвіте і плодоносить, а також дуже рідкісна орхідея - коральковець тричінадрізаний.

Карпатський національний природний парк є осередком зростання значної частини раритетного фітогенофонду України.

Із 132 видів вищих судинних рослин Карпат, які занесені до II видання Червоної книги України, 80 - виявлені на території Карпатського

 

 

національного природного парку. Більшість з них зосереджено в

субальпійському та альпійському поясах, найчастіше зустрічаються

карпатські ендеміки та аркто-альпійські релікти.

Представлені червонокнижні види КНПП характеризуються різною

частотою зустрічності та різними показниками чисельності в ценопопуляціях;

крім цього, деякі зростають в поодиноких локалітетах, а інші - диз'юнктивно розповсюджені на значній площі. У випадках вузької локалізації, чисельність популяцій деяких видів лімітується біотопічними та екотопічними умовами. Види з малозруйнованими популяціями, які часто трапляються в Карпатах на великих площах, успішно розмножуються вегетативно і генеративно, але потребують охорони як погранично-ареальні види або морфологічні ізоляти, наприклад, арніка гірська, астранція велика, лунарія оживаюча.

Особливу групу рідкісних рослин складають релікти ксеротермного періоду. Це переважно гео-фіти, ефемероїди, ранньоквітучі декоративні ви-ди, яким завдають найбільшої шкоди, збираючи-їх на весняні букети.

На території Карпатського НПП збереження оселищ видів, що занесені до Червоної книги України, відбувається за допомогою повної охорони рідкісних об'єктів, регульованого режиму охорони та режиму біологічного нагляду. Список рослин, занесених до Червоної книги України:

 

Родина Плаунові - Lycopodiaceae Плаун колючий - Lycopodium annotinum L.

Родина Баранцеві - Hyperziaceae Баранець звичайний - Hyperzia selago (L.) Bernh.

Родина Вужачкові - Ophioglossaceae Гронянка півмісяцева - Botrychium lunaria (L) SW.

Родина"Соснові - Pinaceae Сосна кедрова - Pi nus cembca L. Модрина польська - Larix polonica L.

Родина Тисові -Taxaceae Тис ягідний - Tax t/s baccata L

Родина Жовтецеві - Ranunculaceae Аконіт Жакена - Aconitum jäcouinii Reichenb. -Сон білий - Pulsatilla alba L. Жовтець татранський - Ranunculus tatrae Borb.

Родина Гвоздичні - Caryochyllaceae Елізанта Завадського - Elisanthe z a wad ski і Кіок.

Родина Хрестоцвіті - Brassicaceae Лунарія оживаюча - Lunaria rediviva L.

Родина Вербо цвіті — Salicaceae Верба сітчаста - Sa/ех reticulata L. Верба трав'яна — Sa/ex herbácea L. Верба туполиста — Salex retusa L.

 

 

Родина Вересові - Erícaceae Рододендрон східнокарпатеький - Rhododendron kotschyi Simonk. Журавлина дрібноплідна - Oxicoccus microcarpus Turcz ex Rupr.

Родина Первоцвіті - Primulacéae Первоцвіт дрібний — Prímula mínima L

Родина Товстолисті - Crassulaceae Молодило гірське — Sempervivum montanum L. Родіола рожева - Rhodiola rosea L.

Родина Ломикаменеві - Saxifragaceae Ломикамінь аїзовидний - Saxífraga aizoides L. Ломикамінь болотний - Saxífraga hirculus L Родина Розові - Rosaceae "Дріада восьми пелюсткова - Dryas octopelata L

Родина Зонтичні - Apiaceae Астранція велика - Astrantia major L.

"Родина Жимолостеві - Capríofilaceae Ліннея північна - Linnea borealis L.

Родина Тирличеві - Gentianaceae Тирлич жовтий - Gentiana lútea L Тирлич крапчастий - Gentiana punctata L. Тирлич роздільний - Gentiana laciniata L. Тирлич безстебловий - Gentiana acaulis L Тирлич весняний - Gentiana verna L. Сверція альпійська - Swertia alpestrís Baumg.

Родина Пасльонова - Solanaceae Белладонна звичайна - Atropa belladonna L. Скополія карніолійська - Scopolia carniolica L.

Родина Пухирникові - Lentíbulariaceae Товстянка звичайна - Pinguicuta vulgarís L.

Родина Дзвоникові - Campanulaceae Дзвоники карпатські - Campánula carpatica Jacq. Соссюрея альпійська - Sausurea alpina (L.)DC.

Родина Складноцвіті - Asteraceae Арніка гірська - Árnica montana L. Чихавка язиколиста - Ptarmica lingulata DC. Сугайник Клузія — Doronicum clusii АН. Айстра альпійська ^ Áster alpinus L. Котячі лапки карпатські - Antennaría carpatica L. білотка альпійська - Leontopodium alpinum Cass. Волошка карпатська - Centaurea carpatica Porc.

Родина Лінійні - Liliaceae Лілія лісова — иііщп martagón L. Пізньоцвіт осінній - Colchicum autunnale L.

Цибуля ведмежа - Allium urslnum L.

Білоцвіт весняний - Leucojum Vernum L.

Родина Амарилісові - Amaryllidacées

Підсніжний білосніжний - Galanthus nivalis L.

Родина Півникові - Iridaceae

Шафран Гейфеля - Crocus heuffelianus Herb.

Родина Зозулинцеві - Orchidaceae

Зозулині черевички справжні - Cypripedium calceolus L.

Коральковець тричінадрізаний - Corallorhiza trífida Chatel.

Зозулині сльози яйцевидні - Listera ovata L.

Зозулині сльози серцелисті - Listera cordata L.

Гніздівка звичайна - Neottia avis L.

Гудайєра повзуча - Goodyera repens L.

Коручка болотна - Epicactis palustris L.

Коручка дрібнолиста - Epicactis microphylla (Ehrh.)Sw.

Коручка пурпурова - Epicactis purpurata L.

Коручка темно-червона - Epicactis atrorubens Hof m.ex Bernh.

Коручка широколиста - Epicactis heleboríne L.

Булатка довголиста - Cephalanthera longifolia L.

Булатка червона - Cephalanthera rubra L-.;.".

Надбородник безлистий - Epipogium aphyllum Sw.

Язичок зелений - Coeloglossum viride L.

Левкорхіс білуватий - Leucorchis albida L.

Билинець комарниковий.— Gymnadenia çonopsea L.

Любка дволиста - Platantera bifolia L.

Траунштейнера куляста - Traunsteinera globosa (L)Reichb.

Зозулинець блощичний - Orchis coriophora L.

Зозулинець шоломоносний — Orchis militarís L.

Пальчатокорінник м'ясочервоний - Dactylorhiza incarnata (L.)Soo.

Пальчатокорінник травневий - Dactylorhiza majaalis Rchb.

Пальчатокорінник серценосний - Dactylorhiza cordigera Soo.

Пальчатокорінник плямистий - Dactylorhiza maculata Soo.

Пальчатокорінник Фукса - Dactylorhiza Fuchsii Soo.

Родина Осокові - Cyperaceae Осока скельна - Carex rupestris All. Осока"малоквіткова - Carex pauciflora Light. Костриця Порціуса - Festuca porcii Hach.

Родина Злаки - Poaceae Горянка дворядна - Oreochloa disticha Link.

 

ТВАРИННИЙ СВІТ         

Багатий та різноманітний тваринний світ парку він відрізняється від прилеглих територій видовим складом. Українські Карпати характеризуються-чітко вираженою висотною поясністю клімату, грунтів та рослинністю. Тварини, як один із компонентів будь-якого біогеоценозу, також приурочені до природних комплексів і живуть лише в умовах, у яких можливе виживання, існування і продовження роду.

" Так, наприклад, у субальпійському поясі живуть снігова нориця та тинівка альпійська, які в інших кліматичних поясах не зустрічаються. В передгірних районах живе велика кількість павукоподібних, комах, молюсків та інших безхребетних, риб та наземних хребетних. Слід відмітити, що ареали, тобто місця розселення, більшості видів перекривають кілька висотних поясів. Безхребетні та хребетні мають вплив на формування грунтів і рослинного покриву.

Зоогеографічне положення території Карпат, в тому числі і території парку, визначено в роботах (. Ф. Страутмана та К. А. Татаринова. У межах Палеоарктичної зоогеографічної області європейської підобласті виділяється бореально-лісова зона^а в її складі - Карпатський гірсько-лісовий зоогеографічний округ з Українсько-Карпатським зоогеографічним районом,-_-що охоплює територію гірських і передгірних частин Закарпатської, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Карпати, і, зркрема, Чорногірський масив, мають специфічний комплекс бореально-тайгових і гірських видів хребетних, які не зустрічаються на прилеглих територіях. До них належать: форель струмкова, тритон альпійський, саламандра плямиста, кумка жовточерева, глушець карпатський,' білоспинний і трипалий дятли, горіхівка, білозобий дрізд, тинівка альпійська^ плиска гірська, кутора мала, білка карпатська, снігова і мала водяна нориці, олень карпатський, ведмідь бурий та деякі інші види.

Частина хребетних тварин є ендеміками: тритон карпатський, глухар карпатський, сова довгохвоста карпатська, дятел білоспинний карпатський, нориця снігова і деякі інші гірські форми. Для деякої кількості видів і підвидів Карпати служать границею ареалів.

Зоогеографічною, специфікою Карпат є те, що в гірську систему не проникають ряд рівнинних видів. В цілому фауна Карпат носить характер "острівної" гірської тайги, яка чітко виділена на території парку.

Тут зареєстровано близько двохсот видів хребетних.

Характеристику класів почнемо з РИБ.

Вище водоспаду в місті Яремче зустрічається один із представників лососевих — струмкова форель, риба з яскравими чорними і червоними плямами. Риба підіймається гірськими потоками до тисячі метрів над рівнем моря. Тримається в місцях з температурою води +16 градусів і швидкістю течії один-три метри на секунду. Не переносить забрудненої води. Живиться комахами, які літають над водою, їх личинками, бокоплавами і молюсками, смітною рибою Восени, на мілководді, можна спостерігати масовий нерест.

У гірських річках можна також зустріти малих рибок, таких, як гольян, голець, бабець-головач. Нижче водоспаду зустрічається більше видів риб: підуст, головень, шипівка гірська, вусач звичайний і балканський та деякі інші. В кінці квітня — на початку травня, нижче водоспаду, на перекатах річок, можна побачити масовий нерест підуста.

Фауна ЗЕМНОВОДНИХ досить різноманітна. Нараховує вона десять видів і поширені земноводні у всіх рослинних поясах.

Ряд хвостатих представлений п'ятьма видами, які відносяться до родини

саламандрових. Це звичайний, гребінчастий, карпатський і альпійський

тритони та плямиста саламандра.

Карпатський тритон - звичайний багаточисельний вид. Зареєстрований

на всій території парку на висотах 500-2000 метрів над рівнем моря. Заселяє

калюжі, канави, озера. Зимує на суходолі під гнилими стовбурами дерев,

камінням. Для карпатського тритона характерна відсутність на спині гребеня.

Шкіра у тритона трішки горбкувата, зверху буро-коричнева, знизу оранжева,

без плям.

Альпійський тритон - один із найгарніших представників роду. Має гладку шкіру на спині, невеликий гребінь, у шлюбному забарвленні - з яскравими блакитними плямами. Зустрічається разом з карпатським тритоном.

Саламандра плямиста - багаточисельний представник-хвостатих земноводних. Зустрічається поблизу струмків, у гнилих повалених стовбурах дерев, під корінням. Забарвлення тіла оригінальне: на-бяискучому-чорному фоні тіла розкидані яскраво-жовті або оранжево-жовті плями. Активна в сутінках та вночі, можна зустріти і вдень після дощу.

Ряд безхвостих на території парку нараховує п'ять видів: жовточерева кумка, сіра ропуха, звичайна квакша, гостроморда та трав'яна жаби.

На території парку зустрічається шість ви дів._(ІЛАЗУ Н і В. Родина веретільницевих представлена одним видом - веретільницею ламкою. Це безнога ящірка, що живе і в передгір'ях, і на полонинах  Живляться вони дощовими черв'яками, слизнями, багатоніжками, комахами. Часто веретільницю помилково вважають отруйною, і тому вона терпить від людей.

Родина ящіркових представлена двома видами: прудкою та живородячою ящірками. Типовою на території парку є живородяча, яка зустрічається на відкритих ділянках. Живиться ця ящірка комахами, в основному жуками. Зустрічається на всіх висотних поясах. Прудка ящірка зустрічається рідше і лише до висоти 1200 метрів над рівнем моря.

Родина вужевих на території парку нараховує два види: звичайний вуж та мідянка. Мідянку часто приймають за гадюку через зовнішню схожість, люди ставляться до неї вороже знищуючи, а тому вона є рідкісною для регіону.

З родини гадюкових, від передгір'я до найвищих вершин, поширений лише один вид - гадюка звичайна. У горах відмічено три варіації забарвлення: найбільш поширена сіра з чорним ромбічним малюнком на спині вздовж хребта, досить часто трапляються повністю чорні, рідко - мідно¬коричневі особини. Живиться гадюка норицями і мишами, ящірками та веретільницями, деколи землерийками. Отрута гадюки - цінний продукт фармакології.

На території парку досить різноманітна фауна ПТАХІВ, яка нараховує понад сто десять видів. Птахи представлені переважно групами і видами, пов'язаними з лісовими ландшафтами, у меншій мірі - з ландшафтами відкритих місць. Зустрічається група гірсько-альпійських видів.

Найбільш чисельний ряд горобиних. Зустрічаються: вивільга, зяблик, сільська і міська ластівки, гірська і біла плиски, пронурок, яка тримається біля гірських рік; волове очко, тинівка альпійська, дрізд гірський, що заселяє границю лісу і криволісся; горихвістка звичайна і горихвістка чорна, золотомушки — одні з найменших жителів лісу; характерні також тайгові види — снігур, шишкар, горіхівка та інші.

Ряд дятлоподібних представлений дятлом чорним, сизим, трипалим, великим строкатим. Рідше зустрічається білоспиний, малий строкатий і крутиголовка.

З родини куриних зустрічаються глушець, тетерук, орябокта куріпка, а з родини соколиних - боривітер звичайний; багаточисельна популяція хижака — яструба великого. Зафіксовано зальоти беркута у високогір'я Чорногори.

.Зряду лелекоподібних зустрічаються два види - лелека білий та чорний, хоча чисельність їх низька.

Ряд голубиних представлений чотирма видами, а совині - сімома.

Клас ССАВЦІВ на території парку налічує понад 50 видів. Особливістю теріофауни є те, що більше тридцяти п'яти відсотків видового складу становлять комахоїдні і рукокрилі. ^

'--„Ряд комахоїдних представляють вісім видів: кріт, їжак, звичайна, мала та альпійська бурозубки, білозубка білочерева, звичайна!мала кутори.

• Рукокрилі на території парку представлені десятьма видами, в основному дендрофілами.

Ряд гризунів нараховує порівняно багато видів - 18.

Білка карпатська з характерним чорним забарвленням поширена по всій території парку. Для неї характерні сезонні вертикальні міграції. У широколистяних лісах живуть горішникова і лісова соні. Для хвойних лісів характерна лісова соня. В період активності вони ведуть сутінковий та нічний спосіб життя, а на зиму впадають у сплячку.

З родини тушканчикових зустрічається лісова мишівка, яка веде прихований нічний спосіб життя і зустрічається на високогірних луках.

Родина мишиних об'єднує шість видів: лісову, жовтогорлу, польову, маленьку і хатню миші та сірого щура. Хатня миша і сірий щур - типові синантропи, заселяють населені пункти і тимчасові людські прихистки. Найбільш чисельним видом є жовтогорла миша - типовий лісовий вид, який зустрічається від передгір'їв до субальпійських луків.

З родини норицевих тут живуть: лісова, мала водяна, підземна, темна і снігова й"ориці.

 

Є на території парку і хижаки - вовки, лисиці та ведмеді. Родина кунових нараховує вісім видів. Найкрупнішими представниками родини є видра, яка живе на берегах гірських потоків, багатих рибою.

Зустрічаються лісова і кам'яна куниці, які населяють гірсько-тайгові ліси. З дрібних кунових - ласка, горностай та тхір лісовий. До родини котячих відносяться рись та європейський лісовий кіт, які зустрічаються в глухих місцях парку.

Є тут і парнокопитні — дика свиня, благородний олень і європейська козуля. Дика свиня заселяє всі гірсько-лісові угіддя. Для неї характерні вертикальні міграції. Взимку свині спускаються в низини, а навесні мігрують навіть у субальпійську зону. Тримаються вони групами і стадами. З парнокопитних найбільш чисельна козуля європейська. В кінці вересня - на початку жовтня, коли в горах стоїть холодна, ясна та безвітряна погода, у оленів проходить гін. Далеко чути пристрасний рев биків над осіннім лісом.

Частина представників тваринного світу є рідкісною і ендемічною, тому ці тварини занесені до "Червоної книги України"(1994):

Комахи - Insecta Ряд Бабки - Odonata Родина Кордулегастериди - Cordulegasteridae Кордулегастер кільчастий - Cordulegaster annulatus (Latreille)

Ряд Веснянки - Plekoptera Родина Перл іди - Perlidáe Веснянка велика - Perla maxima Skopoli

Ряд Твердокрилі або жуки - Coleóptera Родина рогачі - Lucanidae Жук - олень (рогач звичайний) - Lucanus cervus (Linnaeus)

- Родина Вусачі - Cerämbycidae Розалія альпійська (вусач альпійський) - Rosalia alpina (Linnaeus)

Ряд скорпіонові мухи - Mekoptera Родина Льодовичники - Boreidae Льодовичник звичайний - Boreus westwoodi (Hagen)

Ряд лускокрилі - Lepidoptera Родина Парусники - Papilionidae Махаон - Раріїіо machaon (Linnaeus)

Родина Німфаліди — Nymphalidae Райдужниця велика - Apatura iris (Linnaeus)

Родина Сатири - Satyridae Чорнушка манто (сатир манто) - Erebia manto (Denis et Schifermiiler)

Родина Ведмедтці - Arctiidae Ведмедиця-господиня - Callimorpha dominula (Linnaeus)

Родина Совки - Noctuidae Евхальцїя різнобарвна — Euchalcia variabilis (Piller)

 

Совка сокиркова — Peripheries delphinii (Linnaeus)

Стрічкарка голуба - Саіосаіа fraxini (Linnaeus) Стрічка орденська малинова - Catocala sponsa (Linnaeus) Риби - Pisces Ряд Лососеподібні - Salmoniformes . Лосось дунайський - Huchó hue ho hucho L.

Земноводні - Amphibia Ряд Хвостаті - Cáudata Тритон карпатський — Triturus montandoni (Boulenger) Тритон гірський — Triturus al pes tris (Laurénti) " Саламандра плямиста - Salamandra salamandra L.

Плазуни - Reptilia Ряд Лускаті - Squamata Мідянка - Coronelía austriaca "Laurénti Птахи - Aves Ряд Лелекоподібні - Ciconiformes Лелека чорний - Ciconia nigra L.

Ряд Соколоподібні - Falconiformes Підорлик малий - Aquila pomarina C.L.Brehm Беркут - Aquila chrysaetos L. Лунь польовий - Circus cyaneus L. - Сапсан - Falco peregrinus Tunstall

Ряд Куроподібні - Galliformes Глушець - Tetrao urogallus L.

Ряд Совоподібні - Strigiformes Пугач - Bubo bubo L. Сич волохатий - Aegolius funereus L. Сичик-горобець - Glaucidium passerinum L. Сова довгохвоста- Sfn'x uralensis Pallas Сипуха - Tyto alba (Scopolli)

Ряд Горобцеподібні - Passeriformes Тинівка альпійська — Prunella collaris Scopoli Скаляр строкатий - Montícola saxatilis (L.) Золотомушка червоночуба - Regulas. ІдпІсарШиі Temminck Ссавці - Mammalia Ряд Землерийкові - Soricidae Бурозубка альпійська - Sorex alpinus Schinz Кутора мала - Neomys anomal us Cabrera

Ряд Рукокрилі - Chiroptera Підковоніс малий - Rhinolophus hipposicleros (Bechstein)

Ряд Гризуни — Rodentia Нориця мала водяна (повх) - Arvícola schorman (Shaw) Нориця снігова - Chionomys nivalis (Martins)

 

Ряд Хижі — Carnivora Горностай — Mustela вгтіпва L. Норка європейська - Mustela lutreola L. Борсук — Meies mêles (L.) Видра - Lutra lutra (L.) Кіт лісовий — Felis silvestris Schreber Рись — Felis lynx L.

ЛАНДШАФТИ

З великої" різноманітності ландшафтів Карпат в межах парку можна виділити такі основні типи: тип передгірних широколистяних лучно-орних ландшафтів помірно-теплого вологого клімату з дерново-підзолистими оглеєними фунтами; тил гірсько-лісових ландшафтів помірного і помірно-' вологого клімату і бурих грунтів та тип високогірно-лучних чагарникових -ландшафтів холодного надмірно-вологого клімату і гірсько-лучних грунтів.

Перший тип ландшафту займає невелику частину території'парку -буквально декілька десятків гектарів, але його срормування здійснюється вже під/постійним впливом Карпат. Широтно-зональні процеси порушуються : висотно-зональними змінами. Сума опадів тут складає 700-800 мм, сума активних температур — 2500-2200°, переважають ерозійні процеси — густота ерозійного розчленування - 2,5 км/км2, глибина врізу річкових долин .200-300 метрів. Літо неспекотне - 17-18°С, - і дощове. Періоди загальної і _ активної вегетації коротші порівняно з рівнинами Прикарпаття на 3-7 днів: . Водний баланс додатній;

.Ландшафти другого типу утворюють найбільшу зону, яка підіймається до 1400-1550 м. Тут переважає висотно-зональний закон формування . ландшафтів. Помірна кількість тепла (сума активних температур від 2000 до 1Ö0Ö°C) і постійний надлишок вологи (800-1300 мм) сприяють широкому поширенню деревної рослинності - широколистяних і хвойних порід та -буроземного процесу ґрунтоутворення.-

Прсько-лісові ландшафти надзвичайно різноманітні, їх можна згрупувати в три підтипи - підзони.

Підтип низькогірних широколисто-лісових ландшафтів помірного, надмірно-вологого клімату, переважання бучин і деревно-буроземних грунтів.

Ландшафти цього підтипу зустрічаються найчастіше, вони повністю займають синклінальні низькогір'я Верховинсько-Вододільних Карпат. Поверхня низькргірТв дістає ще досить сонячого тепла. Рослинність спокійно вегетує протягом 160 днів. Опадів буває 800-1000 мм на рік. Зими довші, ніж на передгір'ях, і холодніші. Загальний фон утворюють досить родючі дерново-буроземні опідзолені фунти. Але орних земель менше - від 10 до ЗО %. Лісом укриті не більше 47 % усієї площі. На місці вирубок - барвистий килим соковитих, яскраво розфарбованих вторинних суходільних луків - це карпатські царинки.

 

Підтип середньогірних широколисто-лісових ландшафтів прохолодного помірно-вологого клімату, ялиново-смерекових насаджень! бурих грунтів.

Середній ярус гір на висотах 900-1250 м займає значні площі Горган і Чорногори. Тут кількість сонячного тепла (сума активних температур 1600— 1000°С), тому період загальної вегетації триває всього 135 діб, активної — 85. Дію на цих висотах коротке, прохолодне (середня температура +13°С) і вологе. Лісом укрито від 54 до 67 % території підзони. На вирубках по узліссях і лісових галявинах розвиваються післялісові суходільні різнотравно-злакові луки. Формуються своєрідні, слабкодиференційовані бурі лісові грунти. Буроземи, як правило, неокультурені, орних земель мало.

.Підтип середньогірних хвойно-лісових ландшафтів помірно-холодного надмірно-вологого клімату, ялинових насаджень і підзолисто-буроземних грунтів.

Верхній "поверх" лісової зони з висотами 1250-1550 м у парку є лише у найвищих масивах Горган. Тут тепла мало, сума активних температур'1000-600СС, а період загальної вегетації скорочується до 120 днів, активної - до 60. Середня температура липня близько 20°С. Багато опадів - 1200-1500 мм на рік. Зустрічаються сліди льодовикової ерозійно-акумуля і ивної діяльності..

Кліматичні умови спрятливі для розвитку хвойних порід. Переважають

костричники, проте в їх травостої вже зустрічаються субальпійські види.

Багато бруснично-чорничних пустищних заростей. Серед ялинових лісів є

невеличкі сфагнові болота. Поряд з буроземами зустрічаються підзолисто-

буроземні грунти, бо під хвойними деревами підсилюється підзолотворчий

процес.               -

Основою третього типу ландшафту є субальпійські і альпійські луки, які на території парку мають обмежене поширення. Вони існують лише на вершинах окремих масивів, які підіймаються вище 1550-1600 метрів н.р.м. Утворюють не суцільну зону, а ряд ізольованих, розірваних островів (Чорногора, Хом'як, Синяк).

Ландшафти формуються в умовах холодного, надмірно вологого клімату. Вершини дістають дуже мало терла, сума активних температур нижча 600°С. Середньорічна температура повітря близька нулю. =Рослинність може вегетувати лише протягом 90 діб, а середня температура липня 6-9°С. Зима тривала, до шести місяців - з листопада до кінця квітня.

Рельєф високогір'я більш зрілий, представлений двома різновіковими типами. Переважають великі хвилясті поверхні з одинокими стогоподібними вершинами. Це давні поверхні вирівнювання ранньонеогенового віку. Схили північні і північно-східні круті, скелясті, густо роз'їдені крісловинами цирків і карів, розчленовані широкими трогами. Це плейстоценовий давньольодовиковий рельєф.

Деревній рослинності не вистачає тепла, вона змінюється субальпійським і альпійським криволіссям, чагарниками і луками, великі площі затягнуті моховим та лишайниковим покривами. Під  агарниково-лучною рослинністю в умовах холодного клімату І постійного зволоження розвивається дерновий, болотний і, в меншій мірі, підзолистий процеси ґрунтоутворення. Характерні торфоаисто-лучмГі торфово-лідзолисті грунти.Високогірні луки людина давно використовує як вигідні пасовища. І поблизу верхньої межі сформувались своєрідні антропогенові різновидності ландшафтів - карпатські полонини. Високогірні ландшафти найвищих масивів чітко поділяються на піщатили-

підзони: підтип субальпійських лучно-чагарникових ландшафтів менш холодного клімату, торфовисто-підзолистих фунтів і рідколісся в добре захищених долинах та підтип альпійських чагарниково-лучних ландшафт* більш холодного клімату, торфово-лучних грунтів і літніх снігозик» у давніх льодовикових карах.

Сторінка 1 2 3






Котедж "Карпатська тиша"
 

Copyright grunyk.ucoz.ua © 2017 |