Відпочинкова садиба "Ґруник"                                       Котедж "Карпатська тиша"

ГЕОМЕТРИЧНА РІЗЬБА

Плосковиїмчаста різьба — найпростіша, оскільки виконується! на площині. Всі виїмки роблять інструментом — ножем-косячком та напівкруглою стамескою. Послідовність роботи така: виготовлення рисунка композиції, підготовка дерев'яної поверхні, на яку переносять рисунок, різьба і оздоблення.

Різьба прикрашає підноси, тарілки, кришки й ніжки столів, табуретів, грає тіньовими переливами на різьблених блюдах, наличниках вікон і дверей, рамах дзеркал, різних декоративних полках, призначених для кімнат, прихожої, кухні.

  Виконання рисунка для різьби  композицій у вигляді розеток, ланцюжків, змійок та ін. Ескіз рисунка для геометричної різьби може бути виконаний лінійним контуром Ізогональними переходами. Рисунок краще робити з тональним розміщенням світла на площині, використовуючи для цього кілька варіантів, причому тіньові сторони роблять чорними кольорами, а з косим світлом — у півсили основного тонування. Характер рисунка залежить від форми площини, яка декорується. Найбільше поширені в геометричній різьбі тригранні виїмки (трикутники), різні за формою, розміром і технікою виконання. Комбінації з них створюють узори . Трикутники з заглибленням біля вершини теж можуть різнитися за формою, розміром і глибиною. Комбінації кутників і трикутників з заглибленням біля основи створюють нові узори.  Трикутники  можна .Площини з різьбою сітчастих орнаментів виконувати з заглибленнями в центрі і приблизно з однаковими сторонами. Візерунок з таких тригранних по-різок дуже виразний (рис. 14). В геометричній різьбі застосовують також великі елементи — чотиригранні виїмки різної форми: квадратні, прямокутні, ромбічні. Такі елементи геометричної різьби як скобчасті по-різки — лунки можна виконувати ножем-косячком та напівкруглими    стамесками. Найбільш складними за виконанням елементами геометричної різьби є криволінійні      виїмки — промені .

Елементи геометричної різьби:а — трикутник; б — вічко; в — трикутник з зубцями; г — ліхтарик; д — чотирикутник; є — промені; ж — ромби.

         Тригранні виїмки які створюють різноманітні розетки — вертушки. Якщо композиція створюється у колі, то всю поверхню кола поділяють на зони, а в центрі розміщують основний мотив.

Комбінацією основних елементів геометричної різьби можна побудувати безмежну кількість орнаментальних композицій. Але окраса різьбленого декору визначається не лише його рисунком і композицією, але й якістю виконання різьби, її чистотою й точністю. Трикутники та інші елементи геометричної різьби слід різати за шаром деревини, тобто в напрямку її природного росту і розвитку. Тоді лезо різака пригладжує волокна на місці зрізу, поверхня виходить гладенькою й блискучою. При різьбі проти шарів волокна задираються, поверхня виходить шорсткою, матовою.

При розмічанні геометричної різьби звичайно креслять тільки основні лінії рисунка, а дрібні деталі виконують косячком на око відповідно до візерунку.

Розмітку розпочинають з нанесення твердим олівцем ліній, які обмежують орнамент. Лінії, паралельні поздовжнім краям заготовки, наносять від руки рухом до себе, тримаючи олівець великим і вказівним пальцями, а середнім пальцем, впираючись в край заготовки. Лінії, перпендикулярні поздовжнім ребрам, наносять за допомогою столярного кутника, а лінії під різними кутами до поздовжніх ребер — єрункою або малкою.

Після нанесення основних ліній внутрішній простір розподіляють на квадрати і прямокутники, а потім — на трикутники. Розподіл на менші частини виконують на око.

При розмітці вітейки : а) спочатку проводять дві паралельні лінії, які обмежують ширину стрічки! орнаменту, потім проводять середню лінію, після цього розмічають прямокутники, а в них — трикутники. Щоб накреслити візерунок з кутників  в розмічених трикутниках ділять навпіл одну із сторін і проводять лінії, паралельні іншій стороні,   одержані  відрізки знову ділять навпіл і проводять паралельні лінії. Так розмічають й другу сторону трикутника.    одержання    зірки  коло ділять за допомогою циркуля на п'ять однакових частин. З'єднуючи точки дугою одержують ліву зірку, з'єднуючи точки прямими    лініями — праву .зірку. б розмітити складний орнамент спочатку і викреслюють раму для кайми, І потім внутрішній прямокутник для основного орнаменту. Стрічки кайми та основного орнаменту ділять на прямокутники, всередині. Креслення орнаменту для геометричної різьби: ц — вітейка; б — візерунок кутників; в — зірка; г — складний орнамент, яких проводять діагоналі. Одержані трикутники можна ділити на менші, проводячи вертикальні й горизонтальні лінії через точки перетину діагоналей. У трикутниках можна накреслити різні візерунки: сяйво, сколишки, а в ромбах — лусочки та ін. І Точна, охайна розмітка рисунка і наступна перевірка композиції його в цілому і по частинах за допомогою циркуля та лінійки — одна з основних умов високоякісного виконання геометричної різьби. При вирізанні двогранних виїмок на приготовлену для різьби заготовку наносять сітку з квадратів із стороною 10 мм (рис. 17). Спочатку ріжуть виїмки впоперек волокон деревини, % потім вздовж.

Для вирізання виїмок впоперек волокон деревини заготовку закріплюють клинками так, щоб напрямок волокон був паралельним краю верстака. Правою рукою щільна стискають ручку косячка так, щоб мізинець знаходився біля нижнього краю ручки, а великий палець впирався в ручку. Розпочинають різьбу з прорізання середньої лінії виїмки. Косячок ставлять носком леза в початок першої лінії олівця вертикально або з деяким нахилом на себе, щоб при заглибленні носка в деревину п'ятка косячка була вищей поверхні   заготовки. Рухом до себе прорізають лінію на глибину до 3 мм. Якщо косячок проходить важко, то п'ятку трохи піднімають. В кінці прорізу п'ятку заглиблюють у деревину (рис. 18, в). Можна прорізати кінець лінії носком леза, відхиливши косячок від себе. Треба намагатися     не    перерізати лінію, яка обмежує орнамент. Так прорізають всі середні лінії, які є на заготовці. Різати треба по прокреслених олівцем лініях, тримаючи косячок вертикально площині і заглиблюючи його на однакову глибину. При різьбі похилих граней виїмки.'; косячок нахиляють вправо або вліво на кут до ЗО—40°. При більшому нахилі грані виїмок виходять пологими, розпливчастими і невиразними. При меншому нахилі  вони  будуть  дуже різкими.Спочатку прорізають всі праві грані виїмок з нахилом косячка вправо від себе (рис. 19, а). Косячок становлять носком на початок виїмки на відстані від середньої лінії на 1,5—2 мм. Нахиливши різець, врізають його в деревину і повільно ведуть на себе, твердим рухом руки прорізають пряму виїмку однакової глибини. Коли до кінця грані залишиться 5—10 мм, ручку косячка поступово відводять від себе, продовжуючи при цьому рух носка.

Положення косячка при різьбі граней виїмки:

а — різьба правої грані з нахилом від себе; б — прорізання кінця правої грані? в — різьба лівої грані з нахилом до себе різця на себе до кінця грані. Якщо цьогоне зробити, то кінець грані знизу- залишиться непрорізаним.

Різьба лівих граней з нахилом косячка вліво, рухом до себе дещо складніша,  ніж  правих, оскільки різець намагається посунутися до середньої лінії. Різати треба повільно з постійним натиском на різець.

У кінці вправи підрізають торцеві грані виїмок. Для цього дощечку повертають на 90°. Нахиливши косячок вправо на 30—40°, прорізають лінію, яка обмежує рисунок. Потім дощечку повертають на 180° і підрізають торцеві грані виїмок з другого боку. Стружки у вигляді тригранної соломки повинні відокремлюватися У самі або від подуву різьбяра. Якщо стружка де-небудь не відокремилась, треба повторитивсі операції в тому ж порядку. Не можна відокремлювати стружку пальцями або і відламувати ножем. і Для   одержання   чистої різьби рекомендується спочатку прорізати торцеві грані, виїмок, а потім виїмки впоперек волокон. При різьбі виїмок вздовж волокон деревини зусилля різання менше, але І різати трохи складніше, оскільки різець треба постійно утримувати на прямій лінії. Де вимагає уваги й твердості руки, а також старанного загострення інструмента.

Повернувши заготовку на 90° і закріпивши її на верстаку, ріжуть виїмку вздовж волокон тими ;і ж прийбмами, що і при різьбі виїмок впоперек волокон, тобто рухом до себе з нахилом косячка вправо і вліво. Для розвитку навиків різьби у всіх напрямках корисно виконати цю вправу без зміни положення.

         Положення косячка при різьбі виїмок вздовж волокон (а), виїмка, вирізана під кутом до волокон (б)заготовки. При цьому косячок тримають двома руками. Ручка інструмента в правій руці, а ліва рука притримує і спрямовує різець.

Середню! лінію    виїмки ріжуть  вертикальним  надрізом в напрямку зліва направо, бічні грані виїмки — теж зліва направо з нахилом косячка від себе і до себе. Щоб грані виїмок були прямими і чистими, їх ріжуть у два    прийоми.    Спочатку різець вводять у деревину неглибоко. Якщо проріз вийшов прямий, тоді прорізають виїмку на всю глибину. Якщо ж різець пішов по волокну (непрямолінійно),   то   при другому   прорізі   змінюють ' напрямок руху різця — ріжуть справа наліво. Закінчивши різання граней, підрізають кінчики стружки.

Для виїмок під кутом до напрямку волокон деревини грані ріжуть  у різних напрямках. Якщо виїмка нахилена вправо, то праву грань ріжуть в напрямку до себе, а ліву від себе.

Різати слід по шару деревини, тоді поверхня грані вийде гладенькою і блищатиме. При недотриманні цього правила (різання проти шару деревини) на поверхні утворюються заколи і задирки. При різанні лівої грані косячок беруть у праву руку носком до себе. Ставлять його на ближчий до себе кінець виїмки з нахилом вліво. Великим пальцем лівої

руки натискують на ребро різця, допомагаючи його руху вперед до себе. Якщо    використовується.

Вирізування кутників: