Відпочинкова садиба "Ґруник"                                       Котедж "Карпатська тиша"

Меню сайту

Підготовка і рисунка для мозаїчного набору. При виборі рисунка для мозаїки необхідно враховувати майстерність виконавця та асортимент деревини, які він має у своєму розпорядженні. Для простих орнаментальних робіт потрібні 2—-3 породи, для складних сюжетних наборів 15—20.Обраний рисунок за характером повинен відповідати призначенню предмета, який прикрашається, а за композицією — його розмірам і формі.& Якщо вибраний рисунок не підходить.За розміром, його збільшують або зменшують. При цьому рисунок ділять на квадрати та їх нумерують. Потім на чистий аркуш паперу наносять таку ж кількість пронумерованих квадратів, але більшого (при збільшенні) або меншого (при зменшенні) - розміру. Контури рисунка з кожного оригіналу переносять на відповідний квадрат аркуша паперу).

При збільшенні (зменшенні: рисунка слід враховувати художні особливості оригіналу. Ступінь деталізації рисунка (кількість й розмір  деталей) достатня при малому розмірі, може при різкому збільшенні зробити мозаїку бідною й грубою. І навпаки, рисунок великого розміру із значною кількістю деталей при зменшенні може виявитись дрібним і втратити свою цільність та виразність. Рисунок.потрібного розміру переводять на кальку. її використовують як робочий рисунок, а оригінал зберігають для перевірки набору чи повторення мозаїки. Якщо мозаїку виконують способом набору в шпон, то рисунок з кальки переводять через копіювальний папір на шпон, що має бути фоном, користуючись твердим загостреним олівцем або в'язальною спицею.

 Виготовлення деталей мозаїки: а — різання вузьких смужок-штапиків; б — різання смужок впоперек волокон; в — різання фігур з гострими кутами; г — різання по колу; д — різання з малим радіусом; е — різання деталей по шаблону

При наборі на папір рисунок переводять без копіювального паперу. На аркуш цупкого паперу накладають робочий рисунок і ,твердим олівцем протискують його, слідкуючи за тим, щоб не було пропусків. Намічений контур - промальовують м'яким ... олівцем, роблячи тонкі і чіткі лінії.

При переведенні рисунка на шпон або папір треба пам'ятати,4 що набір ведуть по лівому (нелицьовому боку), тобто з того, який буде наклеєний на площину виробу, тому рисунок, який не має симетрії, при переведенні повинен мати обернене (дзеркальне) зображення. Для цього кальку з рисунком перевертають іншим боком, а потім переводять рисунок.

Виготовлення деталей. Для нарізання смужок-штапиків лист шпону розмічають на смужки, проводячи паралельні лінії кінчиком ножа. Потім по розмітці накладають металеву лінійку і щільно притискують до шпону. Ніж тримають як олівець, з невеликим нахилом в напрямку руху . Не слід нахиляти ніж вправо або вліво. Притиснувши лезо ножа до лінійки, одним-двома рухами відрізають смужку шпону.

При різанні вздовж волокон шпону деревини твердих порід (дуба, ясена, карагача) ніж, якщо його нещільно притиснути до лінійки, може рухатися по шарах деревини, Тобто непрямо лінійно. Щоб запобігти цьому, при нарізанні смужок з поздовжнім напрямком волокон роблять кілька надрізів без сильного натиску на ніж.

Під час нарізання смужок з поперечним напрямком волокон для запобігання розриву шпону по волокну спочатку слід надрізати ближчий до себе край .

Для нарізання смужок під кутом до волокон (особливо з неоднаковою щільною деревиною) для запобігання розривам шпону по волокнах ніж ведуть обережно, поступово прорізаючи один шар за одним.

Широкі смуги шпону ріжуть ножем-пилкою. Виготовлення прямолінійних І та криволінійних деталей. Прямолінійні геометричні фігури нарізають із Смужок шпону. Смужки необхідної ширини розмічають на квадрати, трикутники, ромби і розрізають ножем під лінійку. Щоб вершини гострих кутів не обламувалися, різання виконують в на-

Прямку  від вершини кута .Невелику . кількість криволінійних деталей малих за розміром вирізують ножем від руки. При певних навичках цей спосіб дозволяє виконувати роботу найшвидше. .При вирізанні фігур із шпону твердих і крихких порід (дуб, ясен) необхідно правильно вибрати напрямок різання — кут між напрямком руху ножа і напрямком волокон завжди має бути менше 90° (рис. 43, г). Ніж ніби ковзає вниз по сходинках, утворених річними шарами. Різати в цьому напрямку,, легко, зріз виходить гладенький і чистий, без задирок. Натискувати на ніж треба по-різному: більше при перерізанні твердої деревини і менше при перерізанні м'якої, при цьому кінчик ножа не повинен виходити з

деревини. Закруглення з малим радіусом виконують у вигляді багатокутника .Для виготовлення великої кількості однакових криволінійних фігур використовують шаблон. На лист шпону накладають шаблон і притримують його лівою рукою. Щільно притискуючи до шаблона ніж, вирізають деталь . Круги, кільця, овали вирізають за допомогою цирку-ля-різака. Шкала циркуля дозволяє без розмітки одержувати круг потрібного діаметра. Циркуль встановлюють на шпон і, обережно натискуючи на різець, кількома проходами вирізають круг.

При вирізанні кільця прорізають спочатку внутрішнє коло, потім, збільшивши розхил циркуля, зовнішнє. При цьому шпон закріплюють на підкладному щиті за допомогою шпильок. Частину овалу вирізають за допомогою циркуля або лекала, а місця спряжень — від руки ножем, з При достатніх навичках овали вирізають тільки від руки.

Складні криволінійні деталі мозаїки — завитки, віньєтки, якщо вони невеликі потрібні у невеликій кількості — вирізають тільки від руки.

Якщо в набір входять великі криволінійні деталі з двох або трьох порід деревини, бажано одночасно випилювати лобзиком і деталі — вставки і фон. Для цього листи шпону наклеюють на папір, щоб надати їм більшої міцності, складають у пачку і скріплюють по кутах клеєм або скріпками.Щоб на нижньому листі шпону при випилюванні не утворювалися задирки та ви-риви волокон, під пачку підкладають додатковий лист лущеного шпону. На верхній лист наносять рисунок мозаїки. На невеликій відстані від рисунка просвердлюють отвір і через нього пропускають пилку лобзика. Лобзик тримають з невеликим нахилом вправо. Пилять повільними плавними рухами, без сильного натискання на пилку. При пилянні по прямій лінії лобзик просовують І у матеріал, при пилянні по кривій шпон насовують на пилку. Таким способом виготовляють деталь — вставку і фон одночасно, що забезпечує точне і щільне їх з'єднання.

В даному випадку вставки виготовляють наосліп, оскільки текстури внутрішніх листів шпону не видно. Тому слід наперед підібрати напрямок волокон і фону й розмістити ці листи у потрібному напрямку.

При серійному виробництві деталі у вигляді прямолінійних геометричних фігур нарізають по шаблону за допомогою ручного різа-ка-гільотини або штампів для  одержання криволінійних деталей «нескладної форми використовують штампи-просічки. Лист шпону кладуть на торцеву дерев'яну плиту або брус, на шпон встановлюють штамп, підбирають потрібний напрямок і ударом молотка вирубають деталь.

Набір шпону при облицюванні може бути простим і фігурними. У простому наборі річні шари суміжних ділянок шпону розміщені паралельно. Розрізняють три варіанти простого набору: поздовжній 1, поперечний 2 і косий 3.У фігурному наборі річні шари В суміжних ділянках шпону створюють геометричний рисунок. Види фігурного набору: ялинка 4, клітинка 5, навхрест 6, конверт 7, круг або багатокутник 8. У всіх видах фігурного набору закладений принцип симетрії та дзеркального відбивання рисунка деревини в суміжних або протилежних ділянках шпону.

Для фігурного набору використовують породи б деревини з яскраво вираженою текстурою і різним зафарбуванням ранніх і пізніх річних шарів деревини.

Краса фігурного  набору залежить не лише від правильного підбору тесктури деревини, але й від якості його виготовлення. Процес виготовлення фігурного набору полягає у виконанні таких операцій: розкрої шпону, фу-гуванні і склеюванні ребер. Шпон    розкроюють     у щільно затиснених пачках, щоб листи шпону в них не зміщувалися. На верхньому листі пачки роблять розмітку, по якій її розрізають спочатку в  поперечному   напрямку або під кутом до волокон, а потім у поздовжньому. Розкрій виконують над лінійкою, що притискує пачку, ножем-пилкою. В деякихвипадках застосовують шаблон. Так, для одержання набору в круг на аркуші паперу викреслюють круг і розділяють його на вісім частин. На одну восьму частину роблять шаблон. З пачки відбирають вісім листів шпону і по шаблону вирізають вісім ділянок.

Щоб одержати після розкрою рівні й гладенькі ребра, різати слід повільно й обережно, щільно притискуючи різець до лінійки або шаблону.Якщо після розкрою між прикладеними одна до одної частини не має-просвіту, то фугувати ребра не потрібно. Нерівні ребра фугують. Для чого пачку шпону затискають струбцинами між прокладками.Склеюють ребра клейовою стрічкою на паперовій основі. Клей повинен швидко схвачуватися і мати високу клейкість.Підготовлені ділянки шпону розкладають на столі й підбирають по текстурі. Лівою рукою щільно притискують дві з'єднувані частини, а правою рукою впоперек стику наклеюють клейову стрічку у кількох місцях (для змочування стрічки треба мати під рукою вологу губку). При з'єднанні ребер, особливо   при   наборах   в ялинку, навхрест, в круг, треба стежити за тим, щоб рисунок не зсунувся і утворювалось дзеркальне відображення його на суміжних ділянках. Переконавшись в тому, що рисунок складений точно, по всьому шву  накладають клейову стрічку і ретельно пригладжують її притирним молотком. Щоб уникнути тріщин і сколів, на торцеві частини або по всьому периметру наклеюють клейову стрічку. У готовому наборі не допускаються розходження або накладання країв, зміщення текстури, відставання або зсув клейової стрічки та зморшки на ній. Виконання мозаїки типу паркету (паркетні). Мозаїчні набори паркетного типу, виконані з простих геометричних фігур — квадратів, прямокутників, ромбів, паралелепіпедів  нескладні у виготовленні.

Залежно від характеру малюнка й майстерності виконавця застосовують й різну техніку виготовлення: з'єднання окремих елементів клейовою стрічкою, наклеювання елементів набору на папір клеєм, вставка елементів набору в фон (шпон або папір) і закріплення вставок клейовою стрічкою.

Для набору прямих смужок шпон двох порід деревини, що поєднуються по текстурі (наприклад, червоного дерева і темного горіха) ріжуть вздовж волокон смугою 5—6 мм. Потім їх з'єднують клейовою стрічкою. Склеєний лист можна обрізати під кутом і одержати набір з косим розімкненням смуг. Прямокутники з косим розміщенням штапиків склеюють по поздовжніх ребрах, попередньо рівно обрізавши їх, таким чином одержують набір в ялинку, навхрест або складний паркетний набір .

При виконанні набору для шахової дошки  з темного (горіх) і світлого (клен) шпону вирізають однакові за шириною штапики з поздовжнім напрямком волокон, їх почергово склеюють клейовою стрічкою . Склеєну заготовку розрізають впоперек волокон на вісім смужок такої ж ширини, як штапики. Смужки зміщують право і вліво на ширину І одного штапика і склеюють їх, зайві квадрати видаляють і Шахове поле можна оздобити  вузькою  смужкою — прожилкою з клену та широкою смугою — фризом з горіха . Прожилки з кленового шпону приклеюють по боках шахового поля так, щоб їх кінці заходили за кути і перехрещувалися. Ножем прорізають обидві смуги під кутом 45°. Стик заклеюють.

Набір ромбів виготовляють так само, як і набір з квадратів, тільки склеєну заготовку ріжуть на смужки по діагоналі. Набір обрамляють фризом з вузькою прожилкою.

Для виготовлення набору з геометричних фігур, що повторюються, окремі елементи наклеюють на папір (кальку або крафт). Папір з нанесеним на нього рисунком  закріплюють на дошці або фанері. Визначають кількість окремих елементів — деталей мозаїки — і виготовляють їх з листів шпону різних порід і (клен, морений дуб, дуб). Набір розпочинають складати з лівого верхнього кута. Невеликим м'яким пензлем намащують глютино-вим клеєм поверхню першої деталі й наклеюють її лицьовим боком на папір згідно з рисунком. Другу деталь щільно підганяють до першої і так далі .

Для перевірки якості виконання мозаїки І готовий набір розглядають на світло: між окремими елементами не повинно бути просвітів.

Такий спосіб виконання мозаїки найбільш простий, але не забезпечує високої якості — стики деталей не завжди одержують щільними.

  Набір з геометричних фігур, що повторюються:

а — рисунок набору; б — деталі мозаїки; в — порядок виконання набору.

Етапи виконання вставок:

а — контур вставки, нанесений на фоновий шпон; б — вирізане гніздо; і — шпон для вставки; г — контур вставки і напрямки для різання; д — вставка, з'єднана з фоном; є — лицьовий бік мозаїки

 Кращої якості наборів досягають при виконанні мозаїки шляхом вставки елементів набору в фон. Вставки, незалежно від їх форми, виконують одними й тими ж прийомами. Спочатку контур вставки з робочого рисунка через копіювальний папір наносять на зворотний бік фонового шпону , р Якщо форма вставки! не має симетрії, її контур наносять в оберненому (дзеркальному) зображенні.

Нанесення рисунка та вирізання гнізда на зворотньому боці майбутньої мозаїки? пояснюється тим, що під час різання ніж на нижньому (лицьовому) боці шпону залишає щілину мінімальної ширини, а І на верхній — максимальної. Крім того, оскільки стики гнізда і вставки заклеюються по; лицьовому боку (щоб після приклеювання набору можна було зняти папір), рисунок на звороті набору залишається видимим, не закритим  клейовою  стрічкою.

Гніздо точно по контуру Вирізають ножем від руки. Слід пам'ятати, що ніж тримають як олівець, але без нахилу в бік. Його слід нахиляти лише вінапрямку руху, Інакше щілина між вставкою І фоном буде широкою й помітною. Вирізану по контуру деталь! наколюють на кінчик ножа і виймають з фону . Якщо деталь не виймається, її не слід виламувати, треба зробити повторний проріз по контуру гнізда. Після цього під утворене гніздо підкладають лист шпону, призначений для вставки, і знаходять! потрібне положення листа, при якому текстура і напрямок волокон вставки відповідають задуму  Притиснувши лівою рукою обидва листи так, щоб вони не зміщувались, кінчиком ножа обводять контур гнізда. При цьому ніж трохи нахиляють всередину гнізда, а його кінчик щільно притискають до стінок гнізда, щоб одержати точну копію отвору. На шпоні вставки повинен залишитися тонкий слід від ножа, який повторює контур гнізда . По наміченому контуру вирізають вставку, дотримуючись напрямків різання, показаних стрілками .Ніж тримають вертикально з не-великми нахилом за рухом ножа.

Лист шпону, що є фоном, і вирізану деталь перевертають на лицьовий бік. Вставку вставляють у гніздо, пригладжуючи стики кінцем ручки ножа так, щоб фон і вставка розміщувалися в одній площині. Вставку закріпляють клейовою стрічкою по всіх стиках між фоном і вставкою.Вставці з восьми ромбів  всі ромби повинні бути однаковими за формою та розміром. Напрямок волокон у них повинен збігатися з напрямком променів. Для фону використовують деревину — світлого горіха, для ромбів — бука, темного горіха. Порядок виконання набору може бути різним. Можна послідовно вирізати гнізда у

фоновому шпоні, й заповнювати їх вставками — ромба ми, кожний раз повертаючи набір. При багаторазовому перевертанні крихкий шпон фону може порватися. Тому застосовують інший порядок виконання  набору.   Ромби вирізають   і   склеюють   у вісьмикінцеву зірку, яку накладають на лист фонового шпону, підібравши потрібний напрямок волокон. Кінчиком ножа обкреслюють зірку — вставку так, щоб на фоновому шпоні залишився тонкий слід  від   ножа.   Вирізають гніздо, перевертають шпон і вставляють зірку в фон. Стики    заклеюють    клейовою стрічкою. Набір обрізають за формою квадрата та обрамляють вузькою смужкою з червоного дерева або темного горіха.

Набір з об'ємним зображенням виконують із шпону трьох порід деревини : клен — для світлих ромбів, червоне дерево — для світлих чотирикутників, темний горіх — для темних. Напрямок волокон у всіх елементів має бути різним, оскільки ефекту об'ємного зображення створюється від здатності деревини відбивати падаюче на неї світло залежно від напрямку волокон та породи. У даному наборі напрямок волокон в деталях з клену повинен бути горизонтальними а з горіха і червоного дерева — вертикальним або перехресним (паралельним більшим сторонам чотирикутників). Паркетрі виконують способом набору в шпон. На фон (кленовий шпон) наносять рисунок мозаїки. Потім, починаючи з верхнього лівого кута вирізають одне за одним гнізда і вставляють у них деталі з горіха й червоного дерева. Не слід вирізати підряд кілька гнізд, Кожне наступне гніздо вирізають після того, як заповнене вставкою і заклеєне попереднє, інакше шпон фону

може порватися. &

Готовий набір можна об-рамити вузькою прожилкою з горіха і більш широким фризом з червоного дерева. Таким набором, строгим за формою й невеликого розміру, можна прикрасити кришку шкатулки або тумбочки, Паркетрі з об'ємним зображенням можна виготовити із складніших деталей  також з трьох пород деревини: клену, червоного дерева (світлі деталі) і горіха. Напрямок волокон у світлих деталях з клену горизонтальний, у решти — вертикальний. Об'ємність зображення створюється за рахунок форми елементів та різниці в їх освітленні. Мозаїка може бути виконана способом набору на папір. На папір наносять рисунок набору. Потім накладають папір з рисунком на кленовий шпон відповідно до напрямку волокон шпону. Притискують папір до шпону і вирізають одночасно гніздо і деталь.